Але їх не вистачає, що не може не позначатися на боєготовності частин і підрозділів. Тому щороку — навесні і восени — до українського війська призивають і воїнів-строковиків. Але...
— Молоді люди сьогодні не горять бажанням виконувати свій конституційний обов’язок, — говорить один із військових комісарів столиці. — На які лише хитрощі і порушення чинного законодавства не йдуть, аби уникнути армії! Не варто забувати і про те, що у багатьох потенційних вояків, незважаючи на їхній ще юний вік, чимало проблем зі здоровя’м, через що їх теж не можна призивати.
Подібні зізнання можна почути практично в усіх військових комісаріатах нашої країни. Не є таємницею і той факт, що багато хто, не маючи законних підстав на відстрочку, намагається вирішити цю проблему за допомогою «зелених». Отже, зважаючи на сказане, чи не слід узаконити на офіційному рівні уникнення військової служби?
— Особисто я так не вважаю, — каже полковник Вадим Ліхтін — військком Святошинського району міста Києва. — Принаймні допоки Основний Закон України проголошує військову службу конституційним обов’язком кожного громадянина.
Сьогодні, коли на сході країни тліє воєнний конфлікт, який будь-якої миті може перерости у відкриту агресію сусідньої держави проти нас, подібні розмови вважаю не лише недоцільними, а й провокативними.
Нині маємо дбати про обороноздатність країни як ніколи. А для цього кожен фізично здоровий юнак повинен мати навички володіння зброєю, знати ази тактики ведення бою тощо. А де він цьому усьому навчиться, жодного дня не прослуживши в армії?
До речі, на Донбасі, в районі конфлікту, не служить жоден вояк строкової служби: це заборонено відповідним законом.
Утім, є і прихильники того, щоб кожен призовник міг вирішити зазначену проблему шляхом внесення до державної казни певної суми грошей. Екс-міністр оборони України Анатолій Гриценко — один із них. Ось що Анатолій Степанович заявив недавно одному з друкованих видань:
— Хабарництво у військкоматах процвітає. Тож, із моєї точки зору, врешті-решт, треба поставити крапку і скасувати примусовий призов. Усім треба усвідомити, що військовий — це професія, що наша армія має бути професійною, контрактною.
А тепер дозволю висловити і свою точку зору. Не акцентуватимемо уваги на проблемах поповнення ЗС України воїнами-строковиками: це тема окремої розмови. Але вони існують стільки, скільки існує армія незалежної Української держави.
Тож Україна як держава має докладати максимум зусиль для того, щоб мати професійну армію — як в абсолютній більшості цивілізованих країн світу. А поки що вона цього не робить, точніше, робить, але недостатньо.
Маючи професійну армію, яка складатиметься з людей, яких не силою чи обманом заманили до війська (а це часто буває саме так), ми, як казав герой відомої усмішки Остапа Вишні, вбиватимемо одним пострілом не одного зайця, а одразу кількох.
По-перше, армія буде більш спроможною виконувати покладені на неї завдання: в ній служитимуть мотивовані люди. По-друге, скасування призову сприятиме викоріненню корупції у деяких структурах Міністерства оборони.
Ну а щодо можливості офіційного відкупу від армії, то навряд чи варто його узаконювати. Бо тоді юнаки — представники найбільш незахищених категорій населення — виконуватимуть свій конституційний обов’язок не лише за себе, а й «за того хлопця».