№ 13 (24008)
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Квiтень 25, 2017

Шановні читачі! Ви тримаєте в руках 24151-й випуск газети «Демократична Україна», що веде свій родовід від червня 1918 року. На жаль, змушені повідомити про призупинення виходу газети із січня 2017 року через брак коштів. Сподіваємося, що спільними зусиллями ми подолаємо негаразди і незабаром випуск газети буде відновлено. 

Редакційна колегія

П'ятниця, 28 Березень 2014 02:00

Музика, яку любив Кобзар

Папку рукописних документів, присвячених Тарасові Шевченку, знайшли серед особистого архіву Анатолія Добрянського працівники Чернівецької муніципальної бібліотеки, названої на його честь, повідомляє i-pro.kiev.ua. Це переліки народних і професійних музичних творів, які любив слухати Кобзар. 

Серед пісень, якими захоплювався Шевченко, є вказані Добрянським: «Пісня про Нечая», «Стоїть явір», історичні пісні й думи «Про Морозенка», «Про Сагайдачного», «Про Кармалюка» та ін. Список академічних творів Глінки, Моцарта, Бетховена і Верді частково висвітлює зв’язок поета з професійною музикою. З російським композитором Глінкою він не раз бачився, оскільки той часто бував у маєтку Енгельгардтів, а згодом у Петербурзі демонстрував для еліти уривки зі своєї опери «Руслан і Людмила». Шевченко, як свідчать дослідники, був добре обізнаний із творами західноєвропейських композиторів, бував на петербурзьких концертах Ліста.

Published in Розмаїття
П'ятниця, 28 Березень 2014 02:00

Динамівський удар по металу

Усі чотири чвертьфінальні матчі Кубка України пройшли у напруженій боротьбі. Глядачі в Славутичі навіть стали свідками післяматчевих пенальті, в серії яких перемогу здобула їхня улюблена команда. Сподівалися на додатковий час і прихильники ФК «Тернопіль», однак їхнім мріям не дав збутися гравець одеського «Чорноморця» Ігор Діденко. Саме він став автором переможного м’яча на п’ятій доданій хвилині до основного часу. 

Нечасто, напевне, можна побачити аншлаг на домашніх зустрічах чернігівської «Десни», але у чвертьфінальному матчі Кубка України це сталося. Як-не-як, а до Чернігова завітав чинний чемпіон України. Перша половина зустрічі, як, власне, і сам матч, пройшла за переваги донеччан. Але вони ніяк не могли створити реальної небезпеки біля воріт Федоренка. Можна пригадати лише кілька ударів здалеку, які воротар переводив на кутові. А от стандарти у цей день у «Шахтаря» не виходили.

Published in Футбол
П'ятниця, 28 Березень 2014 02:00

Лікування звичайною харчовою содою

Цей дрібнокристалічний порошок білого кольору є особливою кислою сіллю вугільної кислоти і натрію. Її застосовують у харчовій, медичній, хімічній, фармацевтичній промисловості та в металургії. 

У медичних цілях харчова сода застосовується як унікальний слабкий антисептик. Наприклад, одним із методів лікування вірусних і бактеріальних інфекцій є полоскання горла розчином соди: половину чайної ложки соди треба розчинити в склянці простої теплої води і полоскати горло через кожні чотири години. 
Паралельно з цим нерідко застосовують інші лікарські засоби, щоб швидше позбавитися від інфекційного захворювання. Фахівці рекомендують також використовувати харчову соду для лікування нежитю, кон’юнктивіту, стоматиту і навіть бронхіту.

Наш співрозмовник — Микола Шелест, заслужений діяч мистецтв України та Польщі, відомий український художник, знаний не лише в нашій державі, а й далеко за її межами. Майже в 50 музеях Батьківщини, у 13 музеях США, Франції, Казахстану, Росії, Польщі, Японії, а ще у понад 40 країнах світу в приватних колекціях зберігаються твори чудового майстра живопису і графіки. 

Видатний поет України Борис Олійник зазначив: «У картинах Миколи Шелеста все дихає здоров’ям».
Його гравюри вражають витонченістю, багатством деталей, українським колоритом.
Пейзажі виховують у глядачів любов до землі, до живої природи. Відчуваєш себе в лісі, біля річки, дихаєш повітрям картин. Зима віє холодом, а квіти несуть пахощі п’янкого аромату. А небеса з хмарами — барвиста симфонія почуттів.

Published in Вітальня

Брак приміщення не шкодить творчому процесу, якщо колектив дійсно талановитий. Свідчення цьому — нова вистава Театру української традиції «Дзеркало» — «Полусмак останнього кохання», постановку якої за власною п’єсою здійснив директор та художній керівник театру Володимир Петранюк. 

Усі вистави «Дзеркала» — чи то «Вій» за Гоголем, чи «Сто тисяч» за Іваном Карпенком-Карим, чи «У Києві на Подолі...» за Миколою Янчуком, чи «Запаморочливе весілля» за Михайлом Зощенком — спрямовані на відродження духовної спадщини українського народу та втілення етнічних і фольклорних образів у музично-драматичних виставах. І, як зізнався В. Петранюк, у кожному створеному ним спектаклі він грає одну й ту ж роль — нашого сучасника у цьому буремному і прекрасному світі.

Published in Культура

Сільське господарство є одним із провідних секторів національної економіки. Та здебільшого його успіхи пов’язують з рекордними врожаями останніх років. Результати в галузі тваринництва і, зокрема, у молочному секторі, фахівці оцінюють набагато скромніше, хоча і зазначають, що за певних обставин вони можуть кардинально поліпшитися.
Про нинішній стан у сфері виробництва молока та його перспективи говоримо з Михайлом Павличенком, координатором молочних програм Міжнародної фінансової корпорації (IFC, Група Світового банку), проект «Розвиток агрофінансування в Україні». 

— Донедавна вітчизняна тваринницька галузь перебувала на межі виживання. Катастрофічну ситуацію, в якій вона опинилася, спровокувало різке зменшення поголів’я великої рогатої худоби. Але чому воно скоротилося?

Published in Земля і люди
П'ятниця, 28 Березень 2014 02:00

Суд присяжних: нові сподівання

Суспільство давно очікувало на появу суду присяжних. На нього покладали надії, як на інструмент, котрий зробить суди справедливішими, збільшить кількість виправдувальних вироків до рівня, який є в країнах усталеної демократії. З набранням чинності нового Кримінального процесуального кодексу в українській судовій системі присяжні з’явилися, однак лише формально. Наразі сподівання, що вони значною мірою збалансують систему правосуддя, виглядають ідеалістичними. 
Кивали повертаються?
Під назвою суду присяжних у нас діє його недолугий ерзац — такою є думка всієї юридичної спільноти. Екс-міністр юстиції Микола Оніщук назвав такий суд неповноцінним, інші правники — спотворенням і перекрученням ідеї, свідченням того, як її можна зіпсувати.
Коли йдеться про суд присяжних у звичному розумінні, мають на увазі окрему їх колегію, до якої професійні судді не входять. Присяжні вирішують питання: був злочин чи ні, винувата особа чи ні. Питання кваліфікації злочину і міри покарання належать до компетенції професійного судді.

П'ятниця, 28 Березень 2014 02:00

Хто купуватиме українське?

Нещодавно уряд представив свій план дій на сто днів. На жаль, бізнесмени й експерти не побачили в ньому урядової зацікавленості у підтримці експортної діяльності вітчизняних виробників. А саме українські експортери приносять валюту до державної скарбниці. І саме ці ресурси можуть стати відчутним додатком до очікуваної фінансової допомоги від міжнародних донорів. 

План дій передбачає ухвалення в найкоротші терміни багатьох нормативно-правових актів (постанов, законів, підзаконних актів), які визначають довгострокові перспективи розвитку країни. Серед них і закони, які вимагають серйозного консолідованого діалогу з бізнесом. Саме про діалог влади з бізнесом і нові виклики перед українськими експортерами йшлося на форумі, організованому Торгово-промисловою палатою України та журналом Forbes.
Як підкреслив представник компанії Corum Group Денис Базилевич, ні для кого не має бути преференцій у господарській діяльності. Мають бути прописані певні регулюючі механізми, які існують у рамках СОТ і використовуються у світовій практиці.

Published in Економіка
П'ятниця, 28 Березень 2014 02:00

Збройна Франція

Участь Франції у збройних інтервенціях в Африці доводить, що з усіх європейських столиць тільки Париж самостійно мислить і діє у військовій сфері. 5 грудня 2013 року Рада Безпеки ООН дозволила застосувати всі засоби для нейтралізації збройних груп, які сіяли насильство у Центрально-Африканській Республіці. 

За дві години до голосування в ООН президент Франції заявив: «Постановив діяти негайно. Це означає нині ввечері»,— і вже через 40 хвилин зі столиці ЦАР Бангі на північ країни вирушив перший патруль танків з 21-го французького полку морської піхоти.
Швидкість проведення операції, попри відстань між Парижем і Бангі (5127 км), є зрозумілою — раніше на місці вже були французькі підрозділи у Габоні, Чаді, Камеруні і в самій ЦАР. Операція «Сангаріс» — не навчання. У ній беруть участь 1,6 тисячі французьких військовиків, 5 тисяч африканських, підтримку надали також кілька держав Євросоюзу.

П'ятниця, 28 Березень 2014 02:00

Великодержавні ілюзії

У зв’язку з анексією Криму, медіа багато разів ставили питання щодо раціональності поведінки російського президента. Політики стверджують, що він «відірвався від реальності» або веде прораховану раціональну гру. Навряд чи варто заглиблюватись у психологічні інтерпретації і емоції політичних лідерів, але навіть неозброєним оком пересічного громадянина видно, що, реалізуючи владні повноваження, Путін компенсує собі якісь комплекси. 
У критичній для Путіна російській публіцистиці можна зустріти історичні аналогії до німецької політики — особливо, коли пишуть про «аншлюс» Криму. Коли піти цією стежкою, то побачимо, що політичне мислення Росії сформоване під дуже сильним впливом німецької політичної думки.
Отто фон Бісмарк розрізняв Interessenpolitik, що ведеться у сфері безпосередніх інтересів, порівнюваних із твердими реаліями, та Machtpolitik — політику, яка керується далекосяжними цілями, що не випливають із безпосередніх інтересів. Подібно Людвіг фон Рохау розрізняє Realpolitik та імперську політику: Realpolitik проводиться на горизонті буденності і орієнтується на конкретні цілі; імперська політика проводиться на горизонті далекого майбутнього і спрямована, передовсім, на престиж і задоволення амбіцій.

Сторiнка 1 iз 2

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».