Земля і люди
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Четвер Березень 28, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

Четвер, 07 Лютий 2019 23:50

Платіжки спати не дають

Rate this item
(0 votes)

Для ха­рак­те­рис­ти­ки ста­ну справ на та­риф­ній ни­ві, ма­буть, най­кра­ще пі­ді­йде на­род­на муд­рість про щу­ку, яка у річ­ці за­для то­го, аби ка­рась не дрі­мав.

Такою «щукою» в нашому випадку виступають облгази, які розіслали побутовим споживачам, у чиїх домівках немає лічильників, платіжки з потрійними сумами. Новина вплелася в ті пристрасті, що спалахнули з приводу суцільного підвищення у 2019 році тарифів чи не на всі послуги.

 Цього разу серіал із викачування грошей із людських кишень продовжився нібито на цілком законній підставі: Верховний Суд скасував установлені урядом попередні норми споживання газу для споживачів без лічильників.
 Постачальники блакитного палива навдивовижу оперативно спрацювали: рішення Феміди було прийняте наприкінці листопада, а вже в грудні людям почали надходити квитанції за газ із перерахунками за попередні періоди. Суми вражали, адже були втричі вищими.
 Аби зрозуміти, що сталося, трохи передісторії. Все почалося з того, що ПАТ «Хмельницькгаз» виграв суд проти Кабміну, яким було скасовано встановлені урядом норми споживання газу для побутових споживачів, у чиїх домівках немає приладів обліку.
 Норми ці за останні роки переглядали кілька разів і щоразу Кабмін схвалював відповідні постанови. Однак ці документи приймалися з процедурними порушеннями і високопрофесійні юристи Фірташа, а саме йому належить «Регіональна газова компанія», яка контролює майже 70% розподілу газу в Україні, через суд скасовували то одну, то іншу постанову уряду.
 Мабуть, не варто зупинятися на всіх судових перипетіях цієї справи. Достатньо лише привести останнє рішення Феміди від 27 листопада 2018 року, в якому йдеться про те, що постанова Кабміну № 203 від березня 2016 року була прийнята з порушеннями процедури, передбаченої Законом «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
 Підстав для такого рішення більше ніж досить. Це і недотримання принципів державної регуляторної політики (передбачуваності, плановості, обґрунтованості), і відсутність аналізу регуляторного впливу акта, і порушення вимог щодо його попереднього оприлюднення, і відсутність погодження акта з Державною регуляторною службою.
 Усі ці умови не були дотримані урядом, тож юристи олігарха легко добилися скасування судами не однієї, а кількох постанов (№ 203, 204, 237), згідно з якими норми споживання газу домогосподарствами без лічильників було зменшено.
 То про які норми йдеться і для чого їх змінювали кілька разів? Річ у тім, що після набуття чинності Законом «Про ринок природного газу» у 2015 році ціна блакитного палива для населення зросла в рази: з 1,2 грн до 7,2 грн за куб. м. Тож, аби зменшити фінансове навантаження на населення, уряд і прийняв кілька постанов, якими значно зменшив норми споживання.
 Назвемо лише останні зміни: у серпні 2017 року Кабмін переглянув чинні норми: 4,4 куб. м — на одну людину для домогосподарства з газовою плитою, 7,1 куб. м — для домогосподарства з газовою плитою і водонагрівачем, 14 куб. м — для домогосподарств із газовою плитою, водонагрівачем і централізованим опаленням та встановив нові: 3,3 куб. м, 5,4 куб. м і 10,5 куб. м відповідно.
 Та оскільки нові норми у листопаді минулого року були визнані Верховним Судом незаконними, автоматично повернулися попередні. Тобто замість скасованої постанови № 203 чинною залишилася постанова № 619 від 8 червня 1996 року в редакції від 29 жовтня 2002 року.
 Облгази почали рахувати за такими нормами: за наявності у квартирі газової плити та централізованого гарячого водопостачання треба сплатити 9,8 куб. м газу на місяць на кожну зареєстровану у квартирі людину. Це становить 83,78 грн виходячи з нинішнього тарифу 8,55 грн за кубометр.
 Якщо немає централізованого гарячого водопостачання та газової колонки для підігріву води, необхідно оплатити щомісяця 18,3 куб. м на людину (156,47 грн). Якщо є газова плита і колонка — 23,6 куб. м на людину, або 201,78 грн.
 Для родини з трьох осіб рахунок за газ збільшився залежно від наявності або відсутності централізованого гарячого водопостачання на 168 грн, 311 грн і на 402 грн.
 Прем’єр-міністр Володимир Гройсман одразу після розголосу скандальних новин у соціальних мережах, в електронних та друкованих засобах масової інформації заявив, що Національна комісія детально перевірить усі облгази країни через шахрайство з платіжками, і порадив платити лише за фактично спожитий газ. Причому не більше 8,55 грн за кубометр.
 У «Нафтогазі» ситуацію зі скандальними платіжками то називали чиєюсь передвиборчою провокацією, то радили сплатити за квитанціями, а потім нібито ці зайві суми перерахують за реально спожитий газ.
 Якщо ж спиратися не на поради, а на документи, то перерахунок за теперішніми нормами газу за попередні періоди є незаконним. Скажімо, у листі-роз’ясненні НКРЕКП ще від 26 квітня 2016 року сказано, що ні відомчими документами газотранспортних і газорозподільних систем, ні постановами НКРЕК не передбачено здійснення постачальниками енергоносіїв відповідних перерахунків обсягів спожитого палива та процедури зведення балансів минулих періодів. А якби така процедура й була, то вона суперечила б Третьому енергетичному пакету ЄС.
 30 січня Кабмін знову знизив норми споживання газу для домогосподарств без лічильників, схваливши рішення про повернення до раніше чинної норми у 3,29 кубометра на особу на місяць для домогосподарств, не обладнаних газовими лічильниками.
 Під час засідання уряду Володимир Гройсман наголосив, що повертається норма, встановлена у 2016 році, й люди будуть платити справедливу ціну за справедливий обсяг, а не за завищений.
 Окрім того, Кабмін рекомендував НАК «Нафтогаз України» власним коштом установити лічильники для обліку газу в домівках громадян. На це потрібно близько 2,5 млрд грн. Витрати монополіста обіцяно врахувати в його фінансовому плані.
 У контексті комунальних платежів варто згадати ще й про субсидії. У держбюджеті на 2019 рік на це передбачено 55 млрд грн, з яких 35 млрд грн — субвенція місцевим бюджетам та 20 млрд грн — на виплати громадянам у грошовій формі. В Україні налічується 4 млн отримувачів такої допомоги. Середній розмір субсидії в опалювальний період становить 1,5 тис. грн.
 За офіційними даними, субсидіанти в середньому платять 10% загальної суми за житлово-комунальні послуги (принаймні так стверджує міністр соцполітики Андрій Рева). Решту 90% компенсує держава.
 За даними Державної служби статистики, в 2018 році обсяг призначених субсидій на оплату житлово-комунальних послуг зменшився на 32,1% до 2704 млн грн порівняно з 2017 роком. У містах ця сума становила 1860,2 млн грн, у селах — 843,8 млн грн (2811,1 млн грн і 1169 млн грн відповідно за аналогічний період 2017 року).
 Середній розмір призначеної субсидії на одне домогосподарство в грудні 2018 року зменшився порівняно з аналогічним періодом 2017 року на 28,2% і становив 713 грн. Усього торік за отриманням допомоги на оплату послуг ЖКГ звернулися 7471,5 тис. домогосподарств, що на 8,9% менше порівняно з 2017-м. У грудні субсидії на оплату послуг ЖКГ отримали 3916,8 тис. домогосподарств.
 Що ж до монетизації субсидій, то вона проходитиме в три етапи. Перший почався 1 січня. Гроші на банківський рахунок для оплати компослуг надійдуть тим, хто звернувся за субсидією вперше.
 Другий етап стартує 1 травня. Монетизація торкнеться тих, хто отримує допомогу вже багато років, в тому числі в літній період. Початок третього етапу — 1 жовтня. Це вже монетизація для кожного субсидіанта. Зекономлені суми можна буде витратити на власні потреби.
 З огляду на проблеми з газовими платіжками бере острах щодо законності монетизації субсидій. Тим паче що Антимонопольний комітет був проти прийняття постанови Кабміну № 1176 «Деякі питання надання житлових субсидій населенню у грошовій формі» від 27.12.18 р.
 Щоправда, несприйняття викликало лише те положення постанови, яке визначило «Ощадбанк» єдиним уповноваженим банком на виплату громадянам житлових субсидій у грошовій формі. Ще перед прийняттям постанови деякі банки звернулися до Антимонопольного комітету з проханням розглянути проект документа на відповідність вимогам законодавства про захист економічної конкуренції.
 З огляду на це Комітет пропонував конкурсний відбір фінустанов і звернув увагу Мінсоцполітики на те, що визначення «Ощадбанку» єдиним банком для виплати субсидій може привести до надання переваг вказаному банку порівняно з іншими банківськими установами та до обмеження прав субсидіантів на вибір банківської установи.
 Однак попри це інші банки до системи монетизації субсидій так і не допустили. Щоправда, окрім «Ощадбанку», у процесі братиме участь «Укрпошта».

Тетяна КИРИЛЕНКО

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».