Земля і люди
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Субота Грудень 15, 2018

Шановні читачі! 15 червня газеті "Демократична Україна

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років! 

Редакційна колегія

П'ятниця, 29 Сiчень 2016 12:42

Коли закон схожий на дишло...

Rate this item
(1 Vote)

Не сек­рет, що укра­їн­ці ледь ус­ти­га­ють спос­те­рі­га­ти за ре­зуль­та­та­ми іно­ді за­над­то ак­тив­ної за­ко­но­твор­чої ро­бо­ти віт­чиз­ня­них пар­ла­мен­та­рів, кот­рі бук­валь­но «пе­чуть» де­сят­ка­ми, а то й сот­ня­ми, за­ко­ни кож­ної чер­го­вої се­сії Вер­хов­ної Ра­ди.
Мож­ли­во, та­ку за­тя­тість на­род­них об­ран­ців вар­то бу­ло б ві­та­ти, як­би не ду­же низь­кий ко­ефі­ці­єнт ко­рис­ної дії їх­ньої на­пру­же­ної ро­бо­ти в се­сій­ній за­лі. Адже біль­шість ухва­ле­них там, час­то по­спі­хом, без вдум­ли­во­го об­го­во­рен­ня і, як ка­жуть, «з го­ло­су» за­ко­нів не пра­цю­ють. Або їх прос­то не ви­ко­ну­ють, по­си­ла­ючись на не­дос­ко­на­лість, по­пу­лізм, су­пе­ре­чли­вість з уже іс­ну­ючи­ми за­ко­на­ми чи брак фі­нан­со­вих ре­зер­вів для їх­ньої ре­алі­за­ції то­що.

Так сталося і з деякими законами України, які набрали чинності вже 1 січня 2016 року. З огляду на очікування простих громадян один із них — Закон України «Про метрологію та метрологічну діяльність» — не залишився непоміченим, бо його довго чекали ті, хто вже втомився від свавілля вітчизняних монополістів.
Зокрема, мільйони споживачів комунальних підприємств, які надають українцям послуги з водопостачання та водовідведення. А конкретніше — ті громадяни, котрі мають лічильники обліку спожитої води і яких водоканальці вже багато років змушують перевіряти ці прилади власним коштом.
Суперечки щодо законності таких вимог між комунальниками та споживачами тривають давно. Хмизу у багаття протистояння додає той факт, що, приміром, облгази та обленерго вже давно перевіряють лічильники за власний кошт. Підприємства теплоенерго теж почали перевіряти лічильники гарячої води за свій рахунок.
А от водоканали стоять непохитно. На Полтавщині, скажімо, справа доходила до того, що споживачі мали оплачувати не тільки перевірку лічильників, але й їхнє опломбування.
Відтепер, коли вищезгаданий закон набув чинності, здавалося, що усунуто останні перешкоди і водоканали мають перевіряти прилади обліку води власним коштом. Більш того, ст. 17 закону зобов’язує ці підприємства як проводити перевірку лічильників, так і відповідати за своєчасність перевірки, стежити за термінами її проведення та письмово повідомляти споживачів про строки проведення перевірки.
Проте сталося не так, як гадалося. Коли після тривалих новорічних свят ті зі споживачів, зокрема з Полтави та Кременчука, котрі мали перевіряти лічильники у січні 2016 року, зателефонували до підприємств місцевих водоканалів, то почули у відповідь, що порядок перевірки... залишається попереднім — коштом самого споживача. Причому той має сплатити і за перевірку, і за зняття та установку лічильника.
Так, одна з полтавок, яка не стала сперечатися зі спеціалістами КП «Полтававодоканал», показала місцевим журналістам рахунок, якій ті виставили їй для оплати. Так от, власне перевірка лічильника обійшлася жінці в 27,75 грн, зняття — 77,59 грн, встановлення — 78,06 грн. Разом — 184,40 грн. Сьогодні відомо про один випадок, коли в регіоні споживач уже після набуття чинності Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» звернувся до суду з позовом до КП «Кременчукводоканал».
Жінку там змусили заплатити за перевірку лічильника, пригрозивши, що в разі відмови їй нараховуватимуть плату за воду за тарифом, як без обліку води. Про результат розгляду справи поки невідомо. Хоча юристи доволі стримано оцінюють перспективи виграти суд у монополіста.
Чому? Світло на ситуацію днями пролили у КП «Полтававодоканал», де скликали прес-конференцію для роз’яснення позиції підприємства щодо перевірки лічильників коштом своїх споживачів. Начальник юридичного відділу водоканалу Андрій Осадчий пояснив, що відтепер вартість процедури повірки лічильників буде включатися до нового тарифу.
«У цій статті закону далі говориться про те, що єдиним джерелом, за рахунок якого підприємства здійснюватимуть цю повірку, є тариф. Ми не маємо іншого доходу, ніж плата споживачів, юридичних осіб, бюджетних організацій за спожиті послуги централізованого водопостачання та водовідведення. Окрім тарифу, у нас іншого джерела доходів немає. Тобто в плату за воду буде включено витрати на повірку лічильників води», — пояснив юрист.
Одночасно він заявив, що тарифи на воду та водовідведення тепер установлює не саме підприємство, а Національна комісія з регулювання енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП). Коли це відбудеться — невідомо. А до того КП «Полтававодоканал», як, до речі, і КП «Кременчукводоканал», братимуть плату за перевірку лічильників зі споживачів.
Міцність позицій водоканальців підтвердив кореспонденту «ДУ» і начальник територіального управління АМКУ в Полтавській області Володимир Оніщенко. Чиновник пояснив, що теруправління не має приводу втручатися в цей спір між споживачами і підприємством-монополістом, яким є КП «Полтававодоканал». Підприємство справді не має можливості проводити власним коштом перевірку лічильників, бо в діючі тарифи за постачання холодної води та водовідведення ці витрати не закладено.
Крім того, зазначає В. Оніщенко, в разі зміни тарифів (звісно, в бік збільшення) за перевірку лічильників будуть сплачувати й ті споживачі, котрі їх не мають, бо тариф буде однаковий для всіх. Тож слід очікувати, що остання категорія споживачів, у свою чергу, почне скаржитися. Такий недосконалий і суперечливий закон було ухвалено народними депутатами...
Що надалі? Як відомо, НКРЕКП ще до початку 2016 року на своєму сайті опублікувала проект рішення щодо тарифів на водопостачання та водовідведення. До них включено витрати підприємств, які надають послуги, пов’язані з перевіркою, заміною та ремонтом лічильників. Ці зміни мали набути чинності з 1 січня 2016 року, але поки припадають пилом у шухлядах столичних чиновників.
Виходить, що законодавці, ухваливши довгоочікуваний населенням закон, поставили віз попереду коня, не поцікавившись усіма обставинами справи...
Якщо провести моніторинг вартості послуг водоканалів по Україні, то лише кияни не сплачують за перевірку лічильників холодної води, бо існуючі тарифи столичного водоканалу вже враховують ці витрати. Тепер, після скандалів навколо водоканалів щодо плати за перевірки лічильників, з’явилися повідомлення їхніх прес-служб з роз’ясненням ситуації.
Так, 22 січня 2016 року прес-служба КП «Полтававодоканал» оприлюднила інформацію про намір підвищити тарифи з холодного водопостачання та водовідведення. Полтавців чекає підвищення тарифів на 1,22 грн за один кубічний метр використаної води. У тариф закладаються і витрати, пов’язані з плановою повіркою засобів обліку холодної води, що належать споживачам послуг у багатоквартирних житлових будинках.
Тож згідно з намірами водоканалу нові тарифи дорівнюватимуть (без ПДВ) 5,43 грн/м3 на послуги з централізованого постачання холодної води та ще 4,35 грн/м3 на послуги з централізованого водовідведення. У підсумку (разом із ПДВ) полтавці сплачуватимуть 11,74 грн/м3 (нині — 10,52 грн/м3. — Авт.). У Кременчуку тарифи на воду і каналізацію відповідно до проекту рішення НКРЕКП зростуть на 8%. Тобто 3,91 грн/м3 — за воду та 5,11 грн/м3 — за каналізацію.
У зв’язку з резонансними подіями, викликаними «передчасними» змінами у Законі України «Про метрологію та метрологічну діяльність», усе частіше лунають голоси з вимогою встановити мораторій на перевірку лічильників холодної води до того часу, поки буде остаточно врегульовано всі моменти, котрі сьогодні заважають реалізації права українців на безплатну перевірку приладів обліку води, в чому мають у першу чергу бути зацікавлені підприємства водоканалів.
Чи вникнуть у ситуацію наші законодавці та дослухаються до цих пропозицій? Або й надалі поспіхом клепатимуть закони, котрі аж ніяк не полегшують життя вітчизняному споживачу?
Олександр БРУСЕНСЬКИЙ, м. Полтава 

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».