Проблема
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Субота Квiтень 20, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 01 Липень 2016 19:40

Борги по зарплаті: кому завинили – прощаємо?..

Rate this item
(1 Vote)

Див­на для єв­ро­пей­ських кра­їн чи США та Ка­на­ди проб­ле­ма за­бор­го­ва­но­сті по зар­пла­ті в Ук­раї­ні вже дав­но пе­ре­тво­ри­ла­ся на хро­ніч­ну. На­че хво­ро­ба, від якої не вми­ра­ють, але й не жи­вуть пов­но­цін­ним жит­тям. Роз­в’язу­ва­ти її бе­реть­ся ко­жен но­вий уряд.

Це — на центральному рівні. У регіонах теж не стоять осторонь проблеми: там, при кожній облдержадміністрації, уже давно створені постійні органи з багатообіцяючою назвою — «обласні робочі координаційні групи з питань погашення заборгованості із заробітної плати».
Регіональні чиновники так само, як і урядовці, час від часу сварять пальцем тих керівників підприємств, де є заборгованість. Сварять, погрожують відповідальністю, включно до кримінальної, та ситуація виправляється дуже повільно, і лише на нетривалий період, після чого заборгованість знову демонструє тенденцію до зростання.

За рік (станом на 1 січня 2016 року) загальна заборгованість із виплати заробітної плати в Україні становила 1,881 млрд грн, що більше від аналогічного показника 2015го на 42,5%, повідомляє Держслужба статистики. Найвищий рівень заборгованості із зарплати наразі зафіксовано у сфері промисловості — 1,3 млрд грн, транспорту і складського господарства — 205,7 млн, а також професійної наукової і технічної діяльності — 127,6 млн грн.
При цьому найвищий рівень зростання заборгованості із зарплати зараз спостерігається у сфері тимчасового розміщення та організації харчування — до 441,6% від показника минулого року, або до 8,2 млн грн, фінансової та страхової діяльності — до 318,7%, або до 18,4 млн, і в промисловості — до 171,4%, або до 1,3 млрд грн.
Серед регіонів України найвищі суми заборгованості із зарплати зафіксовані в Луганській — 506,7 млн грн, Донецькій — 360,4 млн та Харківській областях — 162,2 млн грн. При цьому найбільше заборгованість із зарплати зросла в Луганській області — до 808,8% показника минулого року, або до 506,7 млн грн, Одеській — до 231%, або 52,9 млн та Закарпатській — до 146,7%, або 5,9 млн грн, а кількість тих, хто не отримує зарплати, збільшилася до 382 тис. чоловік.
За півроку ситуація майже не змінилася. Зокрема, за даними Державної служби статистики, заборгованість із виплати заробітної плати в Україні (без урахування тимчасово окупованої території Криму, м. Севастополя та частини зони проведення антитерористичної операції) станом на 1 травня 2016 року становила 1 млрд 849 млн грн. При цьому заборгованість економічно активних підприємств становить 65% від усієї суми заборгованості.
Основна частка загальної суми боргу припадає на промисловість (69%), транспорт, складське господарство, поштову та кур’єрську діяльність (13,2%). Найбільша заборгованість залишається в Луганській і Донецькій областях — 475 млн 458 тис. грн і 325 млн 746 тис. грн відповідно. І це притому, що у січні— квітні 2016 року середня зарплата в Україні становила 4686 гривень.
Статистика доводить, що в середньому, хоч як крутиверти, а заборгованість по зарплаті в Україні останніми роками сягає позначки двох мільярдів гривень. Хоча і до цієї цифри слід ставитися досить обережно, адже статистика враховує заборгованість тільки щодо офіційних зарплат. Але ж усім відомо, що в Україні давно поширене таке явище, як зарплата в конвертах, яка ніде не обліковується. І так само може виплачуватися із запізненням або взагалі не виплачуватися. Тож якщо і намічається тенденція до зниження заборгованості, то всього на 23 відсотки, і лише на певний період, після якого знову спостерігається її зростання.


Ана­то­мія зар­плат­но­го «бєспрє­дє­лу»
Як на це реагують у регіонах ті, хто має за службовим обов’язком не допускати заборгованості по зарплаті, та самі робітники, яким їхні роботодавці заборгували кількатисячні суми? Реагують порізному. Приміром, на Полтавщині, за статистичними даними, чотири десятки підприємств станом на початок червня 2016 року заборгували працівникам суму в 33 млн 218 тис. грн, що на 1,8 млн більше, ніж було на початку року.
У принципі, державні органи, які мають контролювати стан виплати зарплат, з роками не змінюють своїх форм і методів роботи з підприємствами, де найбільша заборгованість. Зазвичай, ці питання розглядають періодично на засіданнях різних комісій, проводять перевірки підприємствборжників, іноді навіть накладають штрафи на їхніх керівників. Трапляються й випадки, коли порушують кримінальні справи за безпідставну невиплату зарплати, але це поодинокі випадки.
Здавалося б, за наявності доволі потужного карального механізму, який має держава, — прокуратура, поліція, профспілки, суди, різні інші контролюючі органи тощо, примусити керівників підприємств погасити борги по зарплаті було б неважко. Але ця справа тупцює на місці роками.
Дехто навіть вбачає безпорадність влади в тому, що саме її представникам належать у регіоні різні підприємства, поміж яких є й такі, де зарплату не платять місяцями. Тож чи наважиться чиновник завдати шкоди своєму бізнесу, застосувавши санкції до підприємства, яке несе йому золоті яйця?
У пресслужбі управління Державної служби України з питань праці в Полтавській області, на яку віднедавна покладено обов’язок державного нагляду за дотриманням законодавства про працю, кореспонденту «ДУ» розповіли, що стан виплат заробітної плати є одним із пріоритетних напрямів управління. Отож її спеціалістами проводиться регулярна робота з організації перевірок на підприємствах області щодо цього питання.
Навіть побічне ознайомлення з їхніми результатами свідчить, наскільки глибоко вкоренилася невиплата зарплати в діяльність підприємств. І наскільки їхнє керівництво вільно почувається навіть після того, як учергове отримає попередження або навіть сплатить штраф за невчасну виплату зарплати. Так, у 2016 році спеціалісти управління провели вже три десятки перевірок на 22 підприємствахборжниках із виплати заробітної плати.
На деяких із них інспектори побували вже двічітричі. І хоча за результатами перевірок з метою усунення виявлених порушень їхнім керівникам видали 24 приписи, ситуація докорінно не змінилася. А здавалося б, мала змінитися, адже інспектори з метою ліквідації заборгованості навіть застосовували «важку артилерію» — звернення до судів.
Зокрема, за грубі порушення вимог законодавства про працю на керівниківпорушників складено та передано до суду 21 протокол про адміністративні правопорушення за ч. 1 та ч. 2 ст. 41 КУпАП (порушення встановлених термінів виплати... заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі тощо).
В управлінні Держпраці декларують і результати: судами з початку року винесено 18 рішень, у тому числі 12 — про накладення штрафних санкцій на суму 6,2 тис. грн. За невиконання законних вимог державного інспектора праці від початку року винесено дев’ять постанов за ст. 1886 КУпАП і накладено штрафних санкцій на суму 11,7 тис. грн. До правоохоронних органів передано шість матеріалів за перевірками для вирішення питання щодо притягнення керівників до кримінальної відповідальності.
Є в управлінні і реальні перемоги. Приміром, на виконання приписів державних інспекторів 901 працівнику було виплачено заборговану зарплату на загальну суму 3116,4 тис. грн. У тому числі, повністю погасили заборгованість по зарплаті працівникам філії «Полтавський виробничий експлуатаційнотехнічний вузол зв’язку» Державного підприємства дорожнього зв’язку, інформаційного забезпечення та автоматики «Укрдорзв’язок» (197,1 тис. грн), Полтавського обласного комунального підприємства «АеропортПолтава» (439,9 тис. грн) тощо. Але це лише дещиця на тлі загальної суми заборгованості на Полтавщині.
«З економічно активними підприємствамиборжниками все зрозуміло: переважна більшість орієнтувалася на російський ринок, — зауважив навіть голова Полтавської ОДА Валерій Головко на недавній нараді в облдержадміністрації, де вкотре розбиралися з боргами по зарплаті. — Там є проблеми, але я впевнений, що з часом їх вдасться вирішити. Мене хвилює питання підприємствбанкрутів, які не працюють і перебувають у стані ліквідації. Як тут нам бути?»
Натомість його заступник Олег Пругло на проблему дивиться дещо поіншому, ніж його шеф. Посадовець зауважив, що за 12 років, які він працює на держслужбі, на слуху одні й ті ж підприємствабанкрути Полтавщини. При цьому чимало з них працюють. Приміром, санаторії, але люди й досі не отримали там заборговані гроші, адже існуючий механізм виплати заборгованої зарплати банкрутами просто не працює. І єдине, на що можна сподіватися, — на співпрацю з органами юстиції та правоохоронними органами, переконаний О. Пругло.
Заступник глави Полтавської ОДА О. Пругло, розраховуючи на співпрацю з правоохоронними органами щодо питання погашення заборгованості по зарплаті, схоже, дещо перебільшує їхню роль і можливості. Принаймні, в пресслужбі прокуратури Полтавської області від журналіста не приховували того, що наразі можливості прокурорів «дістати» керівників підприємств, де не виплачують зарплат, дуже обмежені. Як і в можливості допомоги захистити права тих, хто роками не отримує зарплат.
«Функції загального нагляду від 2015 року у прокуратури відібрали, тому контролювати своєчасність виплати зарплат на підприємствах наразі важко. Тепер і кримінальне провадження в цих справах відкриває лише поліція. Це вже її функція, а не прокуратури, — інформує керівник пресслужби обласної прокуратури Лариса Іващук. — У судах прокуратура може представляти інтереси тільки малозахищених верств населення — інвалідів, пенсіонерів та ін., яким заборгували зарплату».
Через «обрізані» повноваження в обласній прокуратурі зараз практично не ведуть повної статистики випадків невиплати заробітної плати в регіоні. Не можуть похвалитися великою кількістю порушених справ, пов’язаних із невиплатою заробітної плати, і в поліції області, де нині розслідують подібні випадки.
Так, за інформацією Л. Іващук, у Полтаві за п’ять місяців 2016 року відкрито 55 кримінальних проваджень за ст. 175 Кримінального кодексу України (невиплата зарплати без поважних причин). Плюс ще одна справа, що в роботі у слідчому управлінні поліції. Тобто всього 56 випадків. А прокуратура тим часом скерувала до суду лише два затверджених обвинувальних акти, розслідуваних поліцією (у Кобеляцькому районі. — Авт.) справ щодо невиплати зарплати. Та рішення щодо них ще не ухвалене...
Через кволість правоохоронної і судової систем, де практично безрезультатно намагаються (чи роблять вигляд), що борються із заборгованістю по зарплатах, полтавці вимушені шукати різні шляхи повернення своїх кревних — зароблених, але не виплачених.
У хід ідуть різні методи. Дехто терпляче ходить владними кабінетами і складає до купи отримані там різні папірці, які засвідчують борг по зарплаті, інші шукають впливових знайомих, котрі нібито можуть посприяти у вирішенні справи, контактуючи з керівництвом підприємстваборжника, чимало людей гуртується і раз у раз вони влаштовують акції протесту, голодування, вимагаючи повернення зароблених грошей.
Є й такі, котрі, коли терпець урветься, вдаються до радикальних заходів, щоб повернути свої гроші, — спалюють автівки керівників підприємств, влаштовують скандали в офісах, приходять туди з ножами і навіть гранатами тощо. Щоправда, розчулити або «настращати» роботодавців, як правило, вже колишніх, дуже важко. Тому люди звертаються, приміром, до народних депутатів.
Як звернулися днями десятки селян із кількох районів Полтавщини до нардепа Юрія Бублика з проханням допомогти вплинути на керівництво ТОВ «Гадячсир», яке заборгувало їм чималі гроші за здане молоко. Для селян «молочні» гроші — фактично та ж сама зарплата, бо іншого доходу, ніж виручка від продажу молока заводу, для них не існує. Вони виживають завдяки корівкамгодувальницям.
Але підприємство, яке є найбільшим боржником по зарплатах у регіоні (борг сягнув 10 млн грн) хронічно не розраховується не лише зі своїми працівниками, а й із селянами.
Очевидно, в Полтавській ОДА зрозуміли, що лише власними силами виправити ситуацію ліквідації боргів по зарплаті не вдасться, бо проблему з часом надто «загнали» вглиб стосунків влади та приватних підприємств. Тому очільник області В. Головко дав доручення підлеглим розробити відповідні пропозиції щодо створення дієвого механізму погашення заборгованості із зарплати, зокрема на підприємствахбанкрутах, і подати її на розгляд Кабміну.
* * *
Побачити нині оголошення про найм на роботу, в яких гарантують «вчасну виплату зарплати», українці можуть скрізь. Вчасна виплата заробленого в нас уже стає якимось привілеєм і чеснотою для підприємства, яке набирає працівників. Те, що питання вчасної виплати зарплати законодавчо закріплено державою, і це повинно, безумовно, виконуватися роботодавцями, насправді не є гарантією отримання заробленого. Стаючи до роботи, чимало українців не впевнені в тому, що їм виплатять зарплату. Як і не вірять у те, що держава їх захистить. Астрономічна сума боргу по зарплатах в Україні тому підтвердження.
Олександр БРУСЕНСЬКИЙ, м. Полтава

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».