Наука і техніка
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Понедiлок Квiтень 24, 2017

Шановні читачі! Ви тримаєте в руках 24151-й випуск газети «Демократична Україна», що веде свій родовід від червня 1918 року. На жаль, змушені повідомити про призупинення виходу газети із січня 2017 року через брак коштів. Сподіваємося, що спільними зусиллями ми подолаємо негаразди і незабаром випуск газети буде відновлено. 

Редакційна колегія

П'ятниця, 28 Жовтень 2016 12:40

Маршрутом Дніпро – Уоллопс – космос на новому «Антаресі»

Rate this item
(0 votes)

КОМЕНТАР ДО УСПІШНОГО ПУСКУ РАКЕТИ

На ми­ну­ло­му тиж­ні за по­ді­єю, яка в ніч з 17-го на 18-те жовт­ня роз­по­ча­ла­ся на од­но­му з аме­ри­кан­ських кос­мо­дро­мів, роз­та­шо­ва­но­му у шта­ті Вір­джи­нія на ос­тро­ві Уол­лопс, що бі­ля Схід­но­го (Ат­лан­тич­но­го) узбе­реж­жя США, — пус­ком но­вої мо­ди­фі­ка­ції ра­ке­ти-но­сія «Ан­та­рес» (Аn­ta­res) — із за­ці­кав­ле­ніс­тю сте­жи­ли не ли­ше в Спо­лу­че­них Шта­тах Аме­ри­ки, а й у нас, в Ук­раї­ні, — на­сам­пе­ред, у міс­ті, що в ни­ніш­ньо­му ро­ці от­ри­ма­ло но­ву на­зву Дніп­ро.

Справа в тому, що саме там, у державному конструкторському бюро «Південне» імені М. К. Янгеля, свого часу було розроблено основну конструкцію першого ступеня ракети «Антарес», а згодом перепроектовано основну конструкцію її нової модифікації.

Виготовлялися ж перші ступені усіх цих космічних носіїв у тому самому місті на виробничому об’єднанні «Південний машинобудівний завод» імені О. М. Макарова.
З огляду на неординарність нинішнього пуску «Антареса» — саме через те, що це був перший старт ракети-носія із кардинально оновленим її першим ступенем, — на американський космодром Уоллопс з України прибули і взяли участь у підготовці ракети до пуску фахівці КБ «Південне» на чолі з генеральним конструктором Олександром Дегтярьовим та їхні колеги і земляки з ВО «Південний машинобудівний завод». На пуск прибув також посол нашої держави у США Валерій Чалий, який наголосив на важливості подальшого розгортання українсько-американського співробітництва у космічній сфері.
Успішний пуск цієї ракети-носія (з вантажним космічним кораблем «Сігнус» під її головним обтічником) відбувся на острові Уоллопс, коли там було 19 годин 46 хвилин (за вашингтонським часом) 17 жовтня, а в Україні — 02 години 46 хвилин (за київським часом), тобто вже ніч 18 жовтня.
...А тепер повідомимо деякі подробиці пуску нового «Антареса» та певні нюанси його передісторії, про що кореспондентові «Демократичної України» розповіли у центрі інформаційних зв’язків конструкторського бюро «Південне». Зокрема, нагадаємо, що головним розробником ракети-носія є американська корпорація Orbital Sciences Corporation, яка уклала контракт із космічним агентством США — NASA — щодо доставлення вантажів на Міжнародну космічну станцію (МКС).
Крім корпорації Orbital, учасниками цього проекту, сформованого близько десяти років тому, стали згадані українські державні підприємства КБ «Південне» і ВО «Південний машинобудівний завод», а також американські компанії Aerojet (постачальник ракетних двигунів для першого ступеня ракети, які працюють на рідкому паливі) і Alliant Techsystems Inc. (постачальник твердопаливних двигунів для другого ступеня ракети) та деякі інші.
Основну конструкцію першого ступеня ракети «Антарес», розроблену в КБ «Південне», виробниче об’єднання «Південний машинобудівний завод» виготовляло у кооперації ще з кількома партнерами з України: це — «Хартрон-Аркос» (Харків), «Хартрон-Юком» (Запоріжжя), столичний «Київприлад», заводи «Чезара» і «Рапід» (обидва у Чернігові).
Перший — демонстраційний — пуск ракети-носія «Антарес» (з імітатором корисного навантаження) відбувся 21 вересня 2013 року і став успішним.
Кілька наступних, також успішних стартів «Антаресів» з того ж космодрому Уоллопс проводилися протягом 2013–2014 років уже з реальними вантажними космічними кораблями «Сігнус», які доставляли різноманітні вантажі на МКС.
Але під час того пуску «Антареса», що відбувся 28 жовтня 2014 року, сталася аварія. Її причиною, за висновками розслідування, була несправність у встановлених на першому ступені ракети маршових двигунів АJ-26, які американська компанія Aerojet виготовила шляхом доопрацювання закуплених нею в Росії двигунів НК-33 (створених конструкторським бюро імені Кузнецова).
Саме з урахуванням цього фактора головним розробником усього комплексу ракети-носія «Антарес» — корпорацією Orbital було вирішено замінити маршові двигуни першого ступеня, які виявилися ненадійними, на інші.
За підсумками проведеного конкурсу американцями було обрано для першого ступеня оновленої версії ракети-носія «Антарес» ракетні двигуни РД-181, розроблені й виготовлені (в експортному варіанті РД-191) у науково-виробничому об’єднанні «Енергомаш», що у підмосковних Хімках.
Враховуючи таку заміну двигунів, перед українськими фахівцями ракетобудування, як пояснили нам у центрі інформаційних зв’язків КБ «Південне», постала необхідність вирішення воістину унікального за складністю інженерного завдання: у стислі строки та при мінімумі доопрацювань у конструкції першого ступеня «Антареса» забезпечити адаптацію нових маршових двигунів до ракети, спроектованої свого часу під зовсім інші двигуни. І працівники конструкторського бюро «Південне» та їхні партнери-суміжники успішно впоралися із цим вельми непростим завданням.
Після такої модернізації її наслідком стала поява фактично нової модифікації космічного носія, яка отримала назву Аntares-230.
У червні 2016-го модернізований «Антарес» пройшов наземні вогневі випробування, під час яких реально працювали нові двигуни його першого ступеня.
А через кілька місяців, у жовтні, відбувся згаданий на початку цієї розповіді пуск ракети, під головним обтічником якої перебував вантажний корабель «Сігнус» із 2425 кілограмами різноманітних вантажів для Міжнародної космічної станції (продуктами харчування для екіпажу МКС, науковим обладнанням тощо).
Ракета-носій «Антарес-230» вивела вантажний корабель «Сігнус» спочатку на проміжну — так звану низьку паркувальну — орбіту. А згодом уже корабель «Сігнус», здійснивши маневр, перелетів на ту орбіту, на якій навколо нашої планети обертається Міжнародна космічна станція, — для здійснення стикування з МКС і наступного розвантаження екіпажем усього привезеного.
Програмою такої космічної експедиції передбачено використання «Сігнуса» і на зворотному шляху. До цього корабля екіпаж МКС завантажує різноманітні відходи функціонування станції — і «Сігнус» після відстикування здійснює розрахунковий маневр і входить до щільних шарів земної атмосфери, де над Тихим океаном безпечно припиняє своє існування.
...Передбачається, що протягом трохи більш як двох років — до кінця 2018-го — буде здійснено п’ять пусків нової модифікації «Антаресів» (з вантажними кораблями «Сігнус») до Міжнародної космічної станції.
А на період з 2019-го до 2024-го (розрахунковий термін функціонування МКС на навколоземній орбіті) заплановано ще шість пусків таких ракет-носіїв. І для кожної з них основні конструкції першого ступеня «Антареса» будуть виготовлятися в Україні.
Вадим ФЕЛЬДМАН

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».