Наука і техніка
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Четвер Квiтень 18, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 05 Серпень 2016 12:29

Вище України лише небо, але й воно українське...

Rate this item
(0 votes)

НЕЗВАЖАЮЧИ НА ЧИСЛЕННІ ТРУДНОЩІ І НЕГАРАЗДИ,

ПОВІТРЯНІ СИЛИ УКРАЇНИ ВСЕ ВПЕВНЕНІШЕ СТАЮТЬ НА КРИЛО

Пер­ші згад­ки про вій­сь­ко­ву авіа­цію да­тую­ть­ся да­ле­ким 1917 ро­ком, ко­ли піс­ля жовт­не­во­го за­ко­ло­ту в Ро­сії бу­ла про­го­ло­ше­на Ук­ра­їн­ська На­род­на Рес­пуб­лі­ка: на озбро­єн­ні вій­ська УНР бу­ли аеро­пла­ни, які за­сто­со­ву­ва­ли­ся про­ти біль­шо­ви­ків.
Але піс­ля її по­раз­ки й ут­во­рен­ня Ра­дян­сько­го Со­юзу ні про який роз­ви­ток вій­сь­ко­вої авіа­ції Ук­ра­їн­ської РСР не мог­ло бу­ти й мо­ви. Про­те укра­їн­ці зро­би­ли ве­ли­чез­ний вне­сок у ство­рен­ня і роз­ви­ток ВПС СРСР: на за­во­ді ім. О. Ан­то­но­ва бу­ли ви­го­тов­ле­ні ти­ся­чі лі­та­ків для вій­сь­ко­во-транс­порт­ної авіа­ції, а ти­ся­чі укра­їн­ців за­хи­ща­ли по­віт­ря­ні ру­бе­жі СРСР.

Нині Повітряні сили Збройних Сил України включають до свого складу не тільки повітряні, а й протиповітряні компоненти, серед яких — зенітно-ракетні комплекси та радіотехнічні війська, а також спеціальні війська. Це і інженерні, і розвідувальні частини, і підрозділи метеорологічного забезпечення, зв’язку, радіоелектронної боротьби, медичного та матеріально-технічного забезпечення.
Важка економічна ситуація в країні у 90-х і на початку 2000-х років, звичайно, вкрай погано позначилася на Повітряних силах ЗС України. Однак останнім часом, особливо з початком неоголошеної Росією війни проти України, спостерігається відродження військової авіації. Повільне, інколи з помилками, але відродження.

 

Радянський спадок
У 1991 році Україні після розпаду СРСР дісталися близько трьох тисяч військових літаків: такого угруповання на той час не мала жодна країна Європи. Ні за кількістю, ні за спроможністю виконувати військові завдання: піднявшись у небо, вони могли наносити авіаудари по цілях, розташованих за тисячі кілометрів.
— Справа у тому, що ми як незалежна держава успадкували все військове майно, яке перебувало на нашій території, — розповідає полковник-авіатор Олександр Балан. — Літаки, вертольоти не стали винятком. Така армада нам не була потрібна, і вище керівництво держави прийняло рішення про її суттєве скорочення...
На жаль, під час організаційно-штатних заходів, як назвали автоматичне скорочення чисельності не лише військової авіації, а й загалом усіх Збройних Сил, було допущено чимало помилок, що межували зі злочинами. Адже з вини політиків, керманичів МО молода держава позбулася десятків, якщо не сотень, літаків останнього покоління.
При цьому першокласних льотчиків, на підготовку яких потрібно 5–7 років і мільйони гривень, звільнювали з армії. Досить часто без пенсії і навіть власного даху над головою. Знаю багато випадків, коли вчорашні винищувачі, штурмани перекваліфіковувалися в таксистів, охоронців та інших «фахівців широкого профілю».
Усі ці «організаційно-штатні заходи» призвели до того, що навесні 2014-го нам не було чим достойно відповісти «зеленим чоловічкам»...
— Коли б ми мали у своєму розпорядженні достатню кількість винищувачів та бомбардувальників, ефективну протиповітряну оборону, то, можливо, сьогоднішніх подій на Донбасі і не було б, — каже екс-начальник Генерального штабу ЗС України генерал Анатолій Лопата. — Адже Повітряні сили після того, як ми позбулись ядерної зброї, стали для нас зброєю стримування потенційного агресора.


«Без авіації не обійтись...»
Після анексії Криму і початком подій на сході країни її вище політичне керівництво, Міноборони почали терміново виправляти помилки своїх попередників — відроджувати Повітряні сили.
Попри їх вік за своїми льотно-тактичними характеристиками вони відповідають вимогам сьогодення. Наприклад, винищувачі «МіГ-29», «Су-27» здатні виконувати завдання на рівні світових зразків. Але довго так тривати не може: українська військова авіація поволі втрачає свої позиції. Виправити ситуацію легко і просто: потрібно купувати нові винищувачі і бомбардувальники, військово-транспортні літаки. Але... Річ у тім, що вони надто дорогі. Принаймні для України, у якої проблем стільки, що хоч греблю гати.
Зважаючи на значну роль військової авіації у забезпеченні обороноздатності країни і проблеми з придбанням новітніх літаків, міністр оборони України генерал армії Степан Полторак оголосив 2016 рік роком Повітряних сил. Про це було сказано наприкінці минулого, 2015-го. Відтоді минуло достатньо часу, щоб переконатись, чи послідували за словами конкретні справи.
— Ставка робиться насамперед на глибоку модернізацію наявного авіаційного парку, — говорить командувач Повітряних сил ЗС України генерал-лейтенант Сергій Дроздов. — Наші підприємства опанували технології замкнених циклів, які дозволяють суттєво підвищувати тактико-технічні характеристики. Наприклад, після модернізації зросла дальність виявлення повітряних і наземних цілей, можливість їх ураження, при цьому, до речі, застосовуються високоточні засоби їх знищення.
На сьогодні в авіації Повітряних сил експлуатуються близько 30 модернізованих літаків типу
«МіГ-29», «Су-25» та «Л-39». Модернізація бойових літаків дозволила збільшити дальність виявлення повітряних і наземних цілей, забезпечила більшу висоту ураження цілей, реалізацію концепції застосування високоточних засобів ураження за принципом «пустив — забув». Значно підвищилася безпека польотів, надійність, бойова живучість та інші тактико-технічні характеристики.
За результатами всебічного аналізу запропонованих варіантів модернізації та з урахуванням показника «ефективність — вартість» було визначено основні оперативно-тактичні вимоги до модернізованої авіаційної техніки та прийнято рішення щодо максимального залучення до виконання робіт потенціалу авіаційної промисловості України та її авіаремонтних підприємств. Це стимулює розвиток високих технологій, створює умови для формування замкненого циклу підтримання справності та розвитку авіаційної техніки авіації Збройних Сил України.
Сьогодні активно реалізуються програми зі створення легкого і багатофункціонального вертольота, модернізації вже існуючих моделей. Не переповідатимемо всіх заходів, які нині реалізуються на авіаремонтних підприємствах вітчизняного оборонно-промислового комплексу, а скажемо лише, що вони дозволять модернізувати практично всю авіатехніку, яка є на озброєнні українського війська. При цьому її спроможність виконувати бойові завдання зросте на 30–66%.
Цього року загальний фінансовий ресурс, спрямований на розвиток, відновлення боєздатності, утримання, експлуатацію та ремонт озброєння і військової техніки ПС Збройних Сил України, становить майже 3,5 млрд гривень: такої суми охоронці українського неба ще ніколи не отримували.
Сьогодні ж на озброєнні Повітряних сил України перебуває майже 100 винищувачів «МіГ-29» і «Су-27», понад 20 фронтових бомбардувальників «Су-24», 12 розвідувальних літаків «Су-24МР», 36 штурмовиків «Су-25», 17 військово-транспортних літаків. Окрім цього, маємо близько 200 військових літаків різного призначення, які перебувають на тривалому зберіганні, але якщо влити в них свіжу кров, то їх можна повернути у бойовий стрій. До речі, нещодавно прийнято рішення про оснащення літаків ПС авіаційними ракетами класу «повітря — земля», які були зняті з озброєння. Вони здатні вражати як повітряні цілі, так і ті, що є на землі.


«Соколята вчаться літати...»
За часів колишнього Радянського Союзу на теренах України дислокувалися 2 училища, де готували військових льотчиків, — у Чернігові та Харкові. Сьогодні ж для цього маємо Харківський університет Повітряних сил ім. Івана Кожедуба.
— Навчатися подобається, — каже курсант-п’ятикурсник Олексій Месь. — Не можу дочекатися тієї миті, коли отримаю диплом і лейтенантські погони, подумки уявляю себе в небі.
Навчанням у цьому виші задоволений не один лише Олексій, а й практично всі його товариші. Адже останнім часом вони значно більше часу проводять у повітрі, опановуючи професію льотчика.
Так, середній наліт майбутніх льотчиків-винищувачів становить майже 170 годин, льотчиків транспортної авіації — 90, штурманів — 130, а вертольотчиків — понад 30 годин. Порівняно з випусками минулих років ці показники збільшилися на 30–50%..
Цього року до програми навчання курсантів за спеціалізацією «Бойове управління польотами авіації», яка раніше була суттєво скорочена, додались ознайомлювальні польоти, що не проводилися понад 20 років. Нині у практичну підготовку цих фахівців внесено серйозні корективи. Зокрема, прийнято рішення проводити при виконанні польотів на підвищення класної кваліфікації льотного складу ознайомлювальні польоти на літаку «Альбатрос»...

Непроханих гостей готові зустріти...
До складу Повітряних сил входять і війська протиповітряної оборони. Їх призначення, якщо коротко, полягає у захисті України від нападу з повітря. На озброєнні вони мають зенітно-ракетні комплекси, які, на жаль, є морально і фізично застарілими. Тому, починаючи з 2000-х років, ведуться роботи, спрямовані на продовження їх експлуатації не лише шляхом ремонту, а й модернізації.
Восени 2015-го уряд України затвердив перелік зенітно-ракетних систем, в яких є нагальна потреба. Згідно з розпорядженням уряду мають бути модернізованими зенітно-ракетні комплекси з дальністю дії до 50 км та їх складові частини, зенітно-ракетний комплекс «Стріла», гарматно-ракетний комплекс «Тунгуска», зенітно-ракетні комплекси «Оса», «Бук М1» та «С-125».
Також до списку ракетних систем, які потребують модернізації та доопрацювання, потрапила зенітно-ракетна система (комплекс) «С-300П» і зенітно-ракетні системи і комплекси середньої дальності та зенітні керовані ракети до них. За рішенням Радбезу 2016 рік повинен стати вирішальним для відновлення нашої протиповітряної оборони.
Нині з урахуванням реалій сьогодення і військової загрози зі сходу прискорено поглиблену модернізацію на вітчизняних підприємствах зенітно-ракетного комплексу «Бук-1», здійснюється оновлення інших зенітно-ракетних комплексів. Зокрема, застарілих складових на ті, що виробляються промисловістю України, та подібні за призначенням.
За результатом проведеної протягом останніх років роботи прийнято на озброєння Збройних Сил України нові та модернізовані РЛС вітчизняного виробництва та сучасні засоби автоматизації. Для виконання покладених завдань у військових частинах уже використовуються нові та модернізовані зразки радіолокаційного озброєння з удосконаленими тактико-технічними характеристиками виявлення повітряних цілей та обробки радіолокаційних даних.
Силами ремонтних підрозділів Збройних Сил останнім часом відновлено майже 50 зразків озброєння та військової техніки радіотехнічних військ, а також понад 500 одиниць техніки зв’язку. Передбачається, що у недалекому майбутньому запрацюють телекомунікаційні мережі спеціального призначення, зросте захищеність системи обміну інформації, відбудеться переоснащення підрозділів широкосмуговими цифровими радіорелейними і тропосферними станціями, яких нам так бракує. нарощування автоматизованої системи збору, обробки та передачі радіолокаційної інформації.
Повітряні сили України останнім часом понесли значні втрати. Зокрема, із захопленням Криму там залишилася частина літаків, дислокованих на півострові. З початком антитерористичної операції російським найманцям удалося збити більше 10 літаків, а також гвинтокрилів. У багатьох випадках льотчики загинули.
Але, незважаючи на суворі реалії, фінансово-економічні та інші труднощі, наша військова авіація стає на крило. Все надійніше.
Сьо­го­дні, на­пе­ре­до­дні Дня По­віт­ря­них сил, ре­дак­цій­ний ко­лек­тив, чи­та­чі на­шо­го ви­дан­ня щи­ро ві­та­ють муж­ніх за­хис­ни­ків ук­ра­їн­сько­го не­ба зі свя­том. Зи­чи­мо міц­но­го здо­ров’я, успіш­но­го ви­ко­нан­ня зав­дань коман­ду­ван­ня. А ще — аби кіль­кість зле­тів зав­жди до­рів­ню­ва­ла кіль­ко­сті при­зем­лень!
Сер­гій ЗЯТЬ­ЄВ

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».