Iншi розділи
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Четвер Березень 28, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 27 Квiтень 2018 19:55

Медична реформа: чи вистачить на всіх українців сімейних лікарів?

Rate this item
(1 Vote)

«Не­має по­віс­ті сум­ні­шої на сві­ті, ніж по­вість про»... ме­дич­ну ре­фор­му в Ук­раї­ні. Та­ки­ми сло­ва­ми кла­си­ка сві­то­вої лі­те­ра­ту­ри сьо­го­дні мож­на оха­рак­те­ри­зу­ва­ти пер­ші спро­би ре­алі­зу­ва­ти на прак­ти­ці по­ло­жен­ня ме­дич­ної ре­фор­ми, яку ду­же не­од­но­знач­но оці­ню­ють у су­спіль­стві.
Зок­ре­ма, її по­ло­жен­ня, що сто­сую­ть­ся пра­ва об­ра­ти кож­ним укра­їн­цем со­бі сі­мей­но­го лі­ка­ря, з яким во­ни ма­ють під­пи­са­ти де­кла­ра­цію про ме­дич­не об­слу­го­ву­ван­ня. Тут уже ста­ло зро­зу­мі­лим, що тео­рія і прак­ти­ка ду­же різ­нять­ся...

У Ки­єві дядь­ко, в ре­гіо­нах — бу­зи­на
Те, чого з інтересом — як це «гроші ходять за пацієнтом» і одночасно з острахом — чи будуть тепер узагалі лікувати «наживо» або лише «по телефону», чекала більшість полтавців, сталося.
Час «Ч» пробив, і перелякані розмовами про те, що вже з липня 2018 року вони не зможуть потрапити на прийом спеціаліста без направлення свого сімейного лікаря, полтавці довгою вервечкою потяглися до лікарень, щоб устигнути підписати з доктором декларацію. В останній вагон необхідно вскочити, поки лікар ще не набрав собі 2000 пацієнтів, яких він відтепер може обслуговувати.
Якщо вірити керівництву обласного департаменту охорони здоров’я, то на Полтавщині з вибором лікаря проблем начебто немає. Так, згідно з даними, опублікованими на сайті Національної електронної системи охорони здоров’я, на території Полтавської області до електронної системи eHealth уже приєдналися 42 медичних заклади та 744 лікарів. Декларацію з лікарями підписали вже 70 тисяч полтавців. І кількість підписантів збільшується щодня.
Правда, переможні реляції обласних чиновників від медицини дещо зіпсувала дискусія, яка зав’язалася днями у Полтавській облраді, де на семінар із питань впровадження медичної реформи в умовах децентралізації запросили голів районних рад. Себто керівників ланки самоврядування, які більше за інших знають про проблеми, пов’язані з втіленням у життя медичної реформи.
На місцях, як з’ясувалося, з цим проблем хоч греблю гати. І чимало з них породжені на голому місці через неспроможність ініціаторів та розробників реформи до пуття продумати всі її аспекти. А не виправляти помилки тоді, коли в новації вже встигли розчаруватися ті, задля кого нібито цю реформу затіяли.
kolПриміром, голова Решетилівської райради Сер­гій Ко­ло­тій розповів кореспонденту «ДУ» про свої враження від старту реформи в районі, який вважають одним із лідерів з підписання населенням декларацій.
«Як і будь-яка реформа, медична теж не проходить безболісно. Є проблеми, завжди не вистачає коштів тощо. Стикаємося й із тим, що люди ще не готові до таких реформ. Тому необхідно роз’яснювати, нагадувати, що це потрібно, що реформу затіяли для них тощо.
За реформою стоять великі кошти, тож проводити її необхідно дуже відповідально і населення має бути активним. І якщо людина не підпише угоду з лікарем, то вона створить для себе великі проблеми і ризики... — зазначив С. Колотій.
У перший день для підписання декларацій прийшло настільки багато людей, що в районній лікарні утворилася дуже велика черга. Тоді декларацію підписали десь 220 осіб. Але на другий день з’ясувалося, що форму декларації... змінили.
Це було дуже неприємно. Довелося сповіщати людей, котрі ще вчора по кілька годин провели в чергах, телефонувати, знову їх запрошувати, щоб переоформили декларації...»
suprЙого колега — голова Новосанжарської райради Ген­на­дій Суп­рун порушив тему нестачі лікарів на селі, що ставить під загрозу успішний старт там медичної реформи. Ситуація в деяких селах складається така, що їхнім мешканцям узагалі ні з ким підписувати декларацію.
У тому ж Новосанжарському районі, за словами голови райради, в трьох сільських амбулаторіях сімейного типу взагалі немає лікарів. Посади є, а докторів немає...
Тож люди там уже запанікували і небезпідставно запитують чиновників про те, яким чином вони можуть реалізувати своє право на вибір сімейного лікаря, якщо в їхньому селі взагалі ніякого медика немає? Підписувати декларацію з лікарями з районної лікарні?
На це вони не розраховують, бо, по-перше, їм для цього потрібно їхати до неблизького райцентру. Що тепер через нерегулярне транспортне сполучення та недешеві квитки майже недоступно для пенсіонерів.
Крім того, навіть якщо і дістанеться селянин до райлікарні, то це ще не гарантує, що він таки підпише декларацію, адже там і без нього вже утворилася дуже велика черга охочих це зробити з місцевих.
По-друге: чи захоче лікар, навіть і якщо зголоситься взяти віддаленого пацієнта на медичне обслуговування, їхати до нього з райцентру за 30–40 кілометрів? І на чому він поїде, якщо в амбулаторії або лікарні немає транспорту?
До речі, щодо браку лікарів на селі. Учасники наради дуже обурювалися тим, що Кабмін скасував обов’язкове відпрацювання для випускників медичних вишів, які вчилися коштом держави.
«Держава, тобто платники податків, власним коштом навчала студентів, які раніше мали протягом трьох років відпрацювати там, куди їх направлять. А це переважно саме в сільській місцевості, але тепер це скасували, — зазначив Г. Супрун. — Це не лише несправедливо щодо тих студентів, які вчилися за власні гроші, але й надалі загострить ситуацію з нестачею лікарів на селі...»
Говорили й про те, що хоча МОЗ чітко визначило перелік документів, які потрібно надати для підписання декларації, деякі лікарі, користуючись своїм монопольним правом вибору пацієнтів, вимагають від полтавців не передбачені інструкцією документи.
Так, одна з полтавчанок, описуючи в соціальній мережі свої враження від невдалої спроби підписати декларацію з лікарем, зазначила, що коли вона відсиділа в черзі кілька годин і нарешті потрапила до кабінету доктора, той заявив, що вона має надати йому ксерокопії паспорта та персонального ідентифікаційного коду. Хоча про це ніхто не попереджував і в лікарні не було ксероксу.
На зауваження жінки щодо неправомірності таких вимог лікар запропонував їй скористатися правом, наданим медичною реформою, і підписати декларацію з іншим медиком...
З цього приводу пояснення учасникам дискусії в Полтавській облраді надав Костянтин Надутий — член правління Української асоціації сімейної медицини, якого запросили до Полтави на цю зустріч.
Гість зазначив, що хоча за законом лікар не має права відмовити у підписанні декларації, але на практиці він завжди знайде причину для відмови. Приміром, заявить, що вже набрав 2000 пацієнтів.
«А перевірити це якомусь дідусеві з глибинки практично неможливо, бо старий не має доступу до електронних баз, — констатував К. Надутий. — Не секрет, що лікарі хочуть забрати собі на обслуговування молодих і здорових пацієнтів, щоб не псувати собі життя обслуговуванням «безперспективних» хворих...
У крайньому разі лікар може пояснити своєму керівництву, якщо на нього поскаржаться, що відмовив якійсь бабусі у підписанні декларації через те, що вона нібито порушує режим, приписи медиків, не виконує рекомендацій щодо прийому ліків, лікується самостійно тощо. Або пацієнт — застарілий п’яничка і взагалі не зважає на поради медиків...»
Щодо збереження конфіденційності особистих даних пацієнтів — паспорта та коду, з якими лікар підписує декларацію, то і тут є чимало запитань, поділився власними застереженнями К. Надутий.
Конфіденційні дані дуже легко можуть потрапити до сторонніх рук повз Державний реєстр, до якого їх заносять, адже для цього в Інтернеті є багато можливостей. Не говорячи вже про ксерокопії документів, які, як з’ясувалося, дехто з медиків вимагає від своїх пацієнтів. Де з часом випливуть ці документи, можна лише здогадуватися...

Су­ха тео­рія, мій дру­же...
Сьогодні чиновники на всі голоси запевняють, що підписання декларації з лікарем — процес необтяжливий і займає всього 10–15 хвилин. Але при цьому замовчують, що на шляху до сімейного лікаря сьогодні дуже багато перешкод.
Кореспондент «ДУ» вирішив провести експеримент із підписання декларації. Але спочатку завітав до завідувача амбулаторії сімейної медицини, що на вулиці Маршала Бірюзова в Полтаві, Яніни Канівець, щоб дізнатися її враження від процедури підписання декларацій.
На запитання, яке нині непокоїть полтавців: «Чи вистачить на всіх сімейних лікарів, до яких і раніше було не проштовхнутися?», керівниця медзакладу непевно відповіла, що за її припущеннями лікарів в її амбулаторії на мікрорайон, який вона обслуговує, має вистачити.
Правда, при цьому не захотіла назвати кількість приписаних до амбулаторії полтавців і кількість сімейних лікарів, які в ній працюють. Мовляв, на це необхідно отримати дозвіл її керівництва.
Не бачить завідувач і складнощів через те, що у лікарів, які підписують декларації, в кабінетах немає комп’ютерів. Комп’ютер є лише в її кабінеті та ще двох лікарів. Правда, ті малопотужні і під час роботи в Інтернеті глючать.
Тож лікарі приходять до її кабінету і на її комп’ютері, який працює нормально, заповнюють усі необхідні форми, потрібні для підписання декларацій. І принтер в амбулаторії всього один — теж у кабінеті завідувача.
Тому лікарі так само повинні приходити до її кабінету, щоб роздруковувати бланки декларацій. Із графіка прийому амбулаторії можна дізнатися, що сімейних лікарів там усього вісім.
Тобто якщо не враховувати комп’ютера завідувача, яка сама не підписує декларацій, то лише двоє з них мають у кабінетах комп’ютери. Але непідходящі для такої роботи. Комп’ютерної техніки обіцяють додати, зазначила Я. Канівець, але коли — невідомо.
А тим часом попід дверима кабінетів сімейних лікарів, з якими підписують декларації, вишукувалися черги. В них як ті, хто прийшов підписати декларації, так і ті, хто занедужав. Час від часу між хворими і здоровими спалахують перепалки.
Перші вважають, що лікар має спочатку прийняти їх, а вже потім зайнятися паперовою роботою. Другі наполягають на тому, що вони теж не з власної волі прийшли до лікаря, а за планом медичної реформи.
Аби потрапити до лікаря, журналісту довелося вистояти в черзі дві години 10 хвилин, хоча перед ним було всього вісім людей. Були й такі підписанти, які простояли в черзі по три години.
Сама процедура підписання угоди справді нескладна. Лікар записує паспортні дані, номер ідентифікаційного коду і номер мобільного телефону. А потім із цим папірцем надовго іде до кабінету завідувача, щоб усе це перевести в електронну форму і після підтвердження системою роздрукувати декларацію, яку повинні підписати він і пацієнт...
Того дня, коли кореспондент «ДУ» маявся в черзі до лікаря, той устигнув в години прийому — з 13:00 до 18:00 підписати декларації всього з дев’ятьма пацієнтами. Гальмувало процес підписання й те, що лікар працював сам, адже всіх медичних сестер амбулаторії відправили на курси. І це тоді, коли настав час підписувати декларації!
Отже, нескладно вирахувати, скільки часу забирає ця процедура у середньостатичного лікаря звичайної районної амбулаторії сімейної медицини, в кабінеті якого немає комп’ютера. Так само неважко обчислити, на скільки часу затягнеться процес підписання з такими темпами, бо сьогодні в Полтаві один сімейний лікар обслуговує 3–3,5 тисячі пацієнтів.
Як і спрогнозувати, що підписати декларації у визначений час устигнуть не всі полтавці, а перед закінченням кампанії підписання у лікарнях утворяться неймовірні черги. Адже жителям обласного центру необхідно встигнути потрапити у число тих двох тисяч пацієнтів, з якими лікар має право підписати угоду про обслуговування.
А хто обслуговуватиме решту — 1–1,5 тисячі «його» пацієнтів, схоже, до пуття ніхто не знає. І говорити про це не хоче...
Правда, ті, хто марнував час у черзі, прогнозували, що вся ця кампанія з підписанням декларацій закінчиться пшиком. Ідеологам медичної реформи або доведеться відмовитися від установленої кількості пацієнтів, яких може обслуговувати сімейний лікар, або дозволити йому укладати угоду зі значно більшою, ніж 2000, кількістю пацієнтів.
Добряче покритикувавши і навіть облаявши ініціаторів медичної реформи, які «загнали людей» у черги, ті, хто годинами стояв попід дверима кабінету лікаря, не виключали й того, що Супрун таки незабаром знімуть із посади. Після чого, зважаючи на негативне ставлення населення до реформи, її або скасують, або оголосять про відтермінування її початку...

Олек­сандр БРУ­СЕН­СЬКИЙ, 
м. Пол­та­ва

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».