Безпека
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
П'ятниця Березень 29, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 20 Березень 2015 14:15

Місток між минулим і сучасним

Rate this item
(1 Vote)

Під­мі­че­но, що на­род­ні му­зеї зав­жди ви­кли­ка­ють не­під­роб­ний ін­те­рес у тих, хто впер­ше пе­ре­сту­пає їх­ній по­ріг. І не ли­ше ори­гі­наль­ніс­тю екс­по­на­тів, а й див­ною внут­ріш­ньою ат­мо­сфе­рою, яка па­нує в їх­ніх за­тиш­них і ма­ло­люд­них за­лах. Сто­рон­ній лю­ди­ні діз­на­ти­ся ма­ло­ві­до­мі фак­ти з іс­то­рії, при­мі­ром, під­при­єм­ства, шко­ли, вій­сь­ко­вої час­ти­ни або ус­та­но­ви то­що, на­че пе­ре­гор­ну­ти сто­рін­ки сі­мей­но­го фо­то­аль­бо­му, в яко­му за­кар­бо­ва­ні ми­ті, пам’­ят­ні ро­ди­ні, але не ві­до­мі ши­ро­ко­му за­га­лу. Це на­че щось осо­бис­те, яке до пев­но­го ча­су при­хо­ву­ва­ли від сто­рон­ніх очей.

Підкупає й те, що «саморобні» музеї — плід творіння рук тих, хто сам має або мав безпосереднє відношення до творення історії підприємства чи закладу, про що розповідають експонати скромних експозицій. Це тільки здається, що в залах або навіть одній невеличкій кімнаті відомчого музею цікаво лише самим працівникам організації, де створили музей. Насправді там можна побачити багато невідомого та повчального, адже народні музеї — ніби окремі нитки в складному мереживі подій, склавши які до купи, можна дізнатися про історію великої країни...


* * *
Співробітники УСБУ в Полтавській області свій «внутрішній» музей не вважають таким, що заслуговує на надмірну увагу. По-перше, з відомих причин не кожен охочий «з вулиці» може зайти до нього. По-друге, музей створювали «для себе», бо в його єдиній, але дуже просторій залі, проводять не масштабні екскурсії, а скоріш «камерні» заходи — там складають військову присягу працівники СБУ, які поступили на службу, або вручають службові посвідчення своїм працівникам тощо.
Інша категорія постійних відвідувачів — ветерани обласного управління СБУ, котрим завжди там раді. Цікаво й те, що один із найкращих в Україні музеїв спецслужби полтавські «есбеушники» офіційно називають кімнатою професійного, патріотичного та культурного виховання співробітників СБУ.
Саме через добровільне зниження статусу — з музею до кімнати — його не занесено до реєстру українських музеїв. І цей, справді унікальний за змістом експонатів та стилем оформлення заклад, не може офіційно претендувати на кращий музей СБУ. Але цим не дуже переймаються в управлінні, бо переконані, що в цьому не варто змагатися за першість. Головне, щоб музей-кімната служив справі патріотичного виховання співробітників УСБУ та прищеплював особовому складу управління гордість за приналежність до спецслужби, яка має цікаву і повчальну історію.
«Документи, які є в музеї, — оригінали. Таких не побачите в жодному з музеїв, бо в Радянському Союзі раніше дуже прискіпливо ставилися до того, аби документи не потрапили в розпорядження сторонніх і не стали відомі широкому загалу. Тому знайти, приміром, у Краєзнавчому музеї фотографії і документи, які є у нас, — неможливо, — розповідає кореспонденту «ДУ» співробітник кадрового відділу УСБУ Андрій Прокопенко, який є куратором музею. Він, до речі, доклав свого часу чимало сил та енергії для його створення. — Приміром, тут ви побачите перші посвідчення чекістів 1918 року. Є навіть оригінал посвідчення співробітника військової розвідки часів війни — знаменитого СМЕРШу, між іншим, дуже цінний історичний документ».
Інший експонат, яким дуже пишаються в управлінні, — манекен, убраний у темно-синій парадний мундир жандармського ротмістра кінця ХІХ століття. Реконструкцію форменого одягу виконано до найменших дрібниць. Творці музею стверджують, що іншого подібного експонату, який би з такою високою достовірністю давав уявлення про форму тодішніх жандармів, немає в жодному музеї України.
У ролі екскурсовода часто виступає і керівник прес-групи УСБУ в Полтавській області Олексій Скрильник. Він не лише розповість вам про історію кожного експонату, а й поділиться враженнями від спілкування з відвідувачами музею. Останні події в Україні та підвищена увага громадськості до СБУ наклали свій відбиток на враження тих, хто ознайомлює з експозиціями.
Приміром, ветерани УСБУ останнім часом активно дискутують щодо доцільності виставлення на широкий загал того чи іншого експоната. Їхні думки під впливом часу та подій в країні помітно розділилися, тож багато хто з них переосмислив роль спецслужби в історії, зокрема незалежної України. Тому, не приховує О. Скрильник, під час зустрічей ветеранів у музеї, між ними часто точаться палкі дискусії, чого раніше не спостерігалося...
Приводів для дискусій між відвідувачами музею УСБУ справді чимало. Його експозиції поділені на історичні відрізки: від діяльності органів держбезпеки ще дореволюційних часів до нинішніх. Експонати — мовчазні свідки не лише найважливіших фактів із біографії полтавських чекістів, а й найтрагічнішого періоду в історії СРСР. Приміром, в експозиціях знайшлося місце для експонатів, котрі розповідають про сумнозвісні моменти діяльності ВЧК у перші післяреволюційні роки, та НКВС у 30-х роках минулого століття, пов’язані з участю чекістів в організації масових репресій та каральних заходів під час Голодомору.
До речі, в 30-ті роки на Полтавщині було заарештовано 12469 осіб, з яких 5673 розстріляли. Більшість смертних вироків виконували в підвалі обласного управління НКВС, а тіла страчених полтавців уночі вивозили за місто і ховали неподалік селища Триби в Полтавському районі. Експозиції музею також розповідають не тільки про цю страшну сторінку в історії спецслужби, а й про долю її співробітників, котрі самі стали жертвами безжальної машини беззаконня і репресій.
У 1937—1938 роках у Полтавській області було заарештовано 80 співробітників НКВС. Багато з них розстріляли або позбавили волі на тривалі строки. Лише за період «хрущовської відлиги» чимало з них було реабілітовано. Про ті страшні часи в музеї УСБУ можна дізнатися з експозицій з унікальними експонатами. Один із них — манекен, одягнутий у форму капітана держбезпеки зразка 1936—1937 років. Творці музею пошили її з оригінальної тканини, і кожна її деталь відповідає формі чекістів того часу.
Окрема експозиція музею розповідає відвідувачам про важкі часи Великої Вітчизняної війни, на фронтах якої загинули тисячі працівників спецслужби. Чекісти зробили неабиякий внесок в організацію оборони області та агентурно-розвідувальну діяльність під час окупації фашистами Полтавщини. Окупованому регіону противник надавав неабиякого значення. Варто нагадати, що сам Гітлер навідувався до Полтави, де дислокувався штаб армій групи «Південь», діяла розгалужена мережа диверсійних та контррозвідувальних шкіл Абвера. У Полтаві органи радянської контррозвідки успішно проникли на територію розвідшколи Абвера «Оріон» і вели в ній агентурну роботу, що зводило нанівець багато планів гітлерівської розвідки.
Відображена в експозиціях відомчого музею і роль працівників УСБУ в повоєнні часи, при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, під час радянсько-афганської війни тощо.
Події останніх часів в Україні, зокрема проведення АТО і боротьба із сепаратизмом, відображені на окремому стенді. Експонатів там ще небагато, бо чимало співробітників УСБУ й нині перебувають у відрядженні в зоні АТО і, ризикуючи життям, проводять небезпечну роботу з протидії терористам і російським найманцям.
Одним із перших серед працівників УСБУ в зоні АТО під Слов’янськом загинув боєць полтавської «Альфи» — старший лейтенант Геннадій Біліченко. Посмертно йому присвоїли звання «капітан» і нагородили високою урядовою відзнакою.
Співробітники УСБУ, котрі опікуються унікальним музеєм, перебувають у постійному контакті з науковцями та істориками провідних музейних установ — як загальноукраїнського рівня, так і відомчих музеїв області. Це допомагає пошуку нових експонатів, набуттю досвіду музейної справи. В обласному управлінні СБУ добре розуміють, що їхній музей — місток між минулим і сучасним, котрий допомагає виховувати справжніх патріотів незалежної України і прищеплювати особовому складу управління гордість за приналежність до вітчизняної спецслужби.
Олександр БРУСЕНСЬКИЙ,
м. Полтава

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».