ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА

2010 рік, що вже стукає нам у вікна й двері, стає для нас, українців, вирішальним. Адже 17 січня нам належить сходити на виборчі дільниці й узяти участь у виборах глави держави, котрі чинний Президент Віктор Ющенко порівняв із всеукраїнським референдумом. Це вже вдруге доля підкидає нам такі «святкові» вибори — перші відбувалися п’ять років тому 26 грудня.

Утім, 17 січня 2010-го — це, так би мовити, справа хоч і недалекого, та все ж майбутнього. А от цими днями журналісти стали свідками інших виборів — вітчизняні політики зібралися на передноворічні посиденьки й обирали собі... Діда Мороза. Хочете дізнатися, як це виглядало?
«Вибори» відбувалися в палаці «Україна». Замість традиційних килимових доріжок перед входом розстелили передвиборчі плакати кандидатів. Спершу планувалося, що Дідом Морозом буде автоматично обрано того, чия «доріжка» виявиться найдовшою. Одначе тут трапився перший казус. Незліченні плакати з написами «Вона переможе! Вона — це Снігуронька!» від входу в палац простяглися до... державних кордонів. Та ще й обрамляли їх за периметром. Тож ідея провалилася. На думку більшості претендентів, Дідом Морозом не повинна бути жінка...
Отже, довелося претендентам про все домовлятися безпосередньо в сесійній (пардон, святковій) залі. Тон дискусіям задавали чинний глава держави Віктор Ющенко (котрий спізнився лише на три години) і кандидат Михайло Бродський (якому, за відсутності Віктора Андрійовича, вдруге в житті пощастило покрасуватися в президентському кріслі).
Василь Противсіх, кандидат у Діди Морози, знову здивував публіку власною неординарністю. При вході до зали йому видали новий паспорт із прізвищем Щеневизначився. Річ у тім, що, купуючи квитки до палацу «Україна» на підсумкову політичну виставу, пан Василь почув: понад 50 відсотків сильних світу цього досі не знають, кому з претендентів у Діди Морози віддати свій голос. Але усі точно вирішили, що бойкотувати волевиявлення не будуть. Отже, псевдонім Противсіх автоматично втратив актуальність.
Сергій Тігіпко ще при вході до приміщення роздавав усім охочим новорічні листівки з написом: «Сильний Дід Мороз — холодна зима!». В українських дітлахів, що скучили за катанням на лижах, санчатах і ковзанах, ця продукція викликала шалене захоплення. Якби діти мали право голосу, Тігіпко мав би шанси як мінімум продовжити свій виступ у «другій дії» спектаклю. Проте на нинішньому «збіговиську» йому запропонували лише почесну роль Сніговика.
До речі, тут також мало не сталася оказія. Адже Сніговика на політично-новорічному святі (в разі невдачі на «пробах» Діда Мороза) хотів грати Арсеній Яценюк. Та його спіткала невдача. Агітатори, котрі роздавали рекламну продукцію з написом «Морозеній», так довго мерзли на морозі, що самі перетворилися на сніговиків. Арсенія Петровича просто перестали упізнавати в такому товаристві.
Претендент усе ще сподівається на успіх. Задля цього він висунув ще одну свіжу новаторську ідею — перефарбувати увесь сніг в Україні в колір хакі. Така ініціатива «на ура» була сприйнята в Донецькій та Дніпропетровській областях, де через викиди металургійних комбінатів сніг і так мало чим відрізняється від пропонованого кандидатом кольору. На жаль, на рідній для Арсенія Яценюка Буковині підрахували: обласного бюджету не вистачить на закупівлю такої кількості фарби. І українські Карпати поки залишаються білими.
Традиційно цікаву програму запропонував Анатолій Гриценко. «Перший непрохідний» у політиці під Новий рік різко змінив антураж. На кандидатській шубі він срібними нитками вишив логотип «Єдиний сніговий». Для більшої переконливості на всіх, хто мав честь привітатися з Анатолієм Степановичем за руку, він власноруч висипав відро снігу.
Праворуч від сцени активісти Всеукраїнського об’єднання «Свобода» розмістили великий банер із написом «А з нашого боку — Дід Мороз!». Неподалік від них ще один кандидат на найвищу новорічну посаду Юрій Костенко доводив громаді: Україна — зимова держава! Головним критерієм поліпшення життя він називає проведення на наших теренах Зимових Олімпійських ігор замість чемпіонату Європи з футболу Євро-2012. Лише тоді вітчизняна промисловість зуміє виготовляти достатню кількість відповідного інвентаря. Тому кількість робочих місць зростатиме в геометричній прогресії.
З протилежного боку Петро Симоненко переконував: продаж землі, на якій протягом дванадцяти місяців цілий рік лежатиме сніг, буде заборонено як мінімум до 2015 року.
Цікаво, що ближче до початку вистави цю саму ідею раптом підтримав Володимир Литвин. Попри свою відпустку він також завітав на політичний вертеп. У разі обрання його Дідом Морозом Литвин палко пообіцяв «заморозити» всіх, хто ще не навчився цінувати парламентаризм. Особливо Володимир Михайлович розлютився, дізнавшись, що за його відсутності народні депутати ухвалили законопроект, яким запроваджується кримінальна відповідальність за пошуки торішнього снігу. Сам-бо він, бажаючи вразити електорат, по вінця заповнив власну морозильну камеру не лише торішнім, а й позаторішнім снігом.
Тим часом під сценою несміливо тупцює ще один кандидат. Власне, його і кандидатом якось негоже називати, бо він і так Мороз. А звати його Олександр Олександрович. От тільки прикро, що з кожним Новим роком про цього діда Мороза згадують усе рідше й рідше.
Два Віктори (владний та опозиційний) вирішили в антракті зустрітися в буфеті. Що не кажіть, є про що погомоніти Ющенкові та Януковичу в такий відповідальний момент. П’ять років тому перший буквально силою висмикнув у другого посох Діда Мороза. Нині їх більше турбує питання: що робити зі Снігуронькою, котра, як засвідчує практика, зовсім не від того, щоб приміряти на свої тендітні плечі грубезну шубу Діда Мороза...
До речі, от і вона сама. Юлія Тимошенко, як завжди, по-діловому прямує до президії. Біля входу до палацу залишилася стояти шикарна карета, запряжена дванадцятьма білими Тиграми. Півзалу вірних бютівців дружно скандують: «Сні-гу-ронь-ка! Сні-гу-ронь-ка!». Ці вигуки не можуть заглушити навіть свист і улюлюкання іншої половини — людей, вбраних у сині капелюшки з написом «Україна — для Дідів Морозів».
Власне, от і все. Завіса поволі піднімається, претенденти поспішають на сцену... Не заважатимемо їм. Усе одно ми з вами наперед знаємо, що Діда Мороза вони так і не оберуть. Ні в першій, ні в другій дії цього політично-новорічного спектаклю. Цю невдячну роботу вони залишили глядачам. А вже потім кожен із них ставитиме власні вистави, на які нас не завжди й запрошуватимуть. Проте це вже буде пізніше. А поки що з Новим роком, дорогі наші глядачі!..

Ярослав ГАЛАТА

також у паперовій версії читайте:

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ МЕНЕ ТАКИМ...