За часів кризи особливо важливими для нашої держави є відносини з міжнародними фінансовими організаціями, запевняють експерти. Це не лише можливість отримати від них позики, а й їхнє ставлення до України, що є певним індикатором, який беруть до уваги приватні інвестори та інші держави в процесі розбудови відносин з Україною.
Традиційними партнерами нашої країни є три головні фінансові інституції — Міжнародний валютний фонд, Світовий банк (СБ), Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР).
Співпраця України зі Світовим банком — основне джерело інвестиційного фінансування. Від СБ наша держава отримує системні позики та інвестиційні кредити. Ті позики надають для проведення реформ у деяких секторах економіки і спрямовують траншами до держбюджету. Такі кошти можуть використовуватись на фінансування його дефіциту й підтримку платіжного балансу.
Упродовж 1994–1999 рр. на покриття дефіциту бюджету було залучено кошти системних позик Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР), що є головною установою в групі СБ на 1,8 млрд дол. Це забезпечило певні позитивні результати в розвитку ринкової інфраструктури і зокрема банківської системи. Проте фінансування бюджетного дефіциту за рахунок зовнішніх запозичень є фактичним їхнім «проїданням», застерігають аналітики. До того ж є невиправданими і невигідними з точки зору довгострокових перспектив національної економіки.
На противагу цій практиці експерти радять ширше залучати інвестиційні кредити Світового банку. З 1993 року за рахунок його позик в Україні реалізується 16 проектів на 2,9 млрд дол і 15 млн німецьких марок. Крім того, у проектному портфелі СБ 18 інвестиційних, два гарантійних і два грантових проекти. Сума позик за ними становить 1065,8 млн дол.
Співпраця зі Світовим банком пройшла у своєму розвитку чотири етапи. На перший (1992-й — грудень 1994 р.) припадають переважно ознайомчі та дослідницькі місії СБ. Їхніми результатами стали звіти про соціально-економічну ситуацію в Україні й запровадження першого інвестиційного проекту на 17 млн дол.
Другий етап (кінець 1994-го — 1997 р.) охопив підготовку та реалізацію СБ системних проектів, спрямованих на реформування деяких секторів економіки й соціальної сфери. Ті кошти використані для вдосконалення пенсійної системи, адміністративної реформи, управління державними ресурсами. Водночас поповнювався інвестиційний портфель Світового банку, зокрема проектами модернізації дорожньої інфраструктури, систем тепло- і водопостачання.
На третьому етапі (1998–2000 рр.) збільшувалися обсяги кредитування СБ і почалося погашення його позик. Інвестиційна програма була більш стриманою, з інвестиційного портфеля вилучено низку проектів, що стосувалися високих технологій (продовження проекту «Морський старт»), фінансових послуг, модернізації систем водо- і теплопостачання. Це стало наслідком не лише неефективного використання можливостей співпраці Україною, а й змін у політиці підтримки Світовим банком енергетики, комунального господарства, транспорту. Ці сфери цікавлять СБ лише у контексті боротьби з бідністю та охорони довкілля.
У вересні 2000-го була затверджена нова Стратегія співпраці Світового банку з Україною. Вона передбачала кредитну підтримку залежно від практичних результатів, передбачених Програмною системною позикою (ПСП).
Четвертий етап (2001–2008 рр.) відзначається більшим прагматизмом у співпраці. Зокрема, сторонами погоджено фінансування дефіциту держбюджету України на 0,5 млрд дол. із довготерміновим поверненням, що було зроблено у торішньому листопаді.
Нові пріоритети На початку цього року переглянуто портфель проектів і програму співпраці України і Світового банку. Стратегію залучення МБРР викладено у Стратегії партнерства з Україною (СПУ) до 2011 року. Вона визначила правила відбору сфер залучення на основі урядових зобов'язань, спроможності банку та нагальності потреб. Було погоджено бізнес-план на 2009–2010 рр., заходи підвищення ефективності інвестиційних проектів, які фінансуються СБ.
Зміни, що відбуваються в економіці України, привели до підвищення потреб у фінансуванні й принесли нові пріоритети зовнішньої допомоги. Світовий банк підтвердив свою готовність надавати допомогу Україні у пом'якшенні впливу глобальної фінансової кризи. Однак звернув увагу на те, що допомога обмежується річним базовим сценарієм, визначеним СПУ на рівні мільярда доларів. СБ не зможе збільшити фінансові ресурси для України понад базовий обсяг без вагомих доказів скоординованих зусиль щодо реформ, а також покращення у підготовці та впровадженні проектного портфеля.
СПУ встановила верхню межу бюджетної допомоги у базовому сценарії кредитування у 40%. Та, зважаючи на нагальні бюджетні потреби, домовлено збільшити цю частку до 50% із можливим підвищенням за оптимістичного сценарію, прив'язаного до рішучого впровадження реформ.
На підставі цих параметрів сторони домовилися, що річний обсяг кредитування включатиме проект на підтримку бюджету, інфраструктурний та, можливо, додатковий інвестпроект у ключовому напрямі реформ.
У 2010–2011 рр. плануватимуться дві позики на підтримку бюджету, прив'язані до заходів стабілізації фіскальної перспективи, поліпшення адресності та підвищення ефективності держвидатків і поглиблення структурних реформ (очікується по 500 млн дол.).
Триватиме підготовка проекту модернізації залізниці, спрямованого на покращення надання послуг завдяки зниженню завантаженості на маршрутах, забезпеченню додаткової пропускної спроможності та підвищенню енергоефективності. Орієнтовна сума фінансування банку — 500 млн дол.
Інвестиційні позики, заплановані на 2011–2012 рр., зосереджуватимуться на зміцненні енергетичної безпеки та поліпшенні енергоефективності. СБ готовий підтримати проект реабілітації та модернізації енергопостачання Києва (240 млн дол.). Його концепцію «Київенерго» подав на розгляд Мінекономіки, підготовлено техніко-економічне обґрунтування. Пропозиція проекту виробництва теплоенергії (300 млн дол.) обговорювалась з Міністерством палива та енергетики, яке ініціювало підготовку техніко-економічного обґрунтування в межах технічної допомоги, яку фінансує банк.
Із «Нафтогазом» і Мінпаливенерго обговорювався проект реабілітації газотранспортної системи (300 млн дол.). Банк готовий підтримати другий проект передачі електроенергії (200 млн дол.). У рамках фінансованої банком техдопомоги НКРЕ міжнародні консультанти підготували техніко-економічне обґрунтування. Проект уже обговорювався з Мінпаливенерго та «Укренерго».
У полі зору банку і кредитна лінія «Укрексімбанку» на розвиток експорту та підвищення енергоефективності (300 млн дол.). Ідея проекту — продовження нинішнього другого проекту розвитку експорту — обговорювалась з «Укрексімбанком» і Мінекономіки. Передбачалось, що крім надання постійної підтримки українським експортерам, нова кредитна лінія допоможе фінансувати інвестиції в енергоефективні технології.
Кредитна лінія «Укрексімбанку» на підвищення енергоефективності, проект виробництва теплоенергії та реабілітації газотранспортної системи додатково до кредитування СБ можуть отримати ресурси Фонду чистих технологій (ФЧТ). У його рамках співфінансування на пільгових умовах може варіюватися в межах 10–25% загального фінансування СБ.
Фонд чистих технологій підтримує інвестиції зі значним заощадженням викидів парникових газів (енергетика, енергоефективність у будівництві, промисловість та сільське господарство) шляхом надання фінансової підтримки, яка поєднується за допомогою багатостороннього банку розвитку (ББР). Фінансування надається в формі грантів, пільгових кредитів і гарантійних інструментів. Залежно від граничної вартості скорочення викидів вуглецю частка співфінансування ФЧТ може коливатися від 10 до 25% фінансування ББР.
У рамках антикризової допомоги СБ готовий надати додаткові ресурси понад обсяг, визначений СПУ, для реабілітації банківського сектору на 750 млн дол., що освоюватимуться у двох проектах-траншах у 2009–2010 рр.
Добрі наміри На початку року Україна і СБ підтвердили наміри щодо підготовки наступних проектів, зокрема з покращення автошляхів, безпеки руху (400 млн дол.), реабілітації гідроелектростанцій. Сторони погодилися, що всі фінансовані МБРР проекти, які нині впроваджуються, залишаються пріоритетними, і зобов'язалися сприяти успішному їх втіленню.
Банк порекомендував скасувати проект розширення доступу до ринку фінансових послуг через обмежений прогрес у його реалізації, підвищення ризиків для кредитної лінії через банківську кризу в Україні.
Світовий банк підтвердив готовність вивчити разом із владою нові методи надання аналітично-дорадчої допомоги, у тому числі платні послуги, в межах яких органи влади покриватимуть частку витрат на конкретні види дорадчої діяльності, які вважають високопріоритетними, але які перевищують ресурси в бюджеті банку.
Цьогоріч на підтримку банківської системи СБ виділив двома траншами 400 млн дол. Перший спрямований на стабілізацію банківської системи, другий піде на реструктуризацію банків і зміцнення юридичної бази. Важливою складовою програми є забезпечення прозорості, що гарантує рекапіталізацію банків за участі приватного капіталу.
Світовий банк готовий розширити співпрацю з Україною в енергетичній сфері за умови впровадження реформ у житлово-комунальному господарстві. В України є великі можливості для реалізації програми енергозбереження. Але шлях до цього — збільшення тарифів, оскільки люди мають усвідомлювати, що цей ресурс щось коштує.
Банк розглядає можливість надання великих інвестицій для розвитку газової інфраструктури, однак розвиток має поєднуватись із упровадженням реформ. В уряді сподіваються, що чотири позики на 0,5 млрд дол. будуть надані незабаром. Є надії на підтримку інфраструктури в гідроенергетиці, реабілітації гідроелектростанцій і розвитку малих гідроелектростанцій у західних регіонах України, де практично не використовується гідропотенціал.
Як відомо, Європейський банк реконструкції та розвитку здійснює пряме та спільне фінансування інвестиційних проектів. На відміну від інших міжнародних фінансових інституцій його діяльність зосереджена на кредитуванні приватного сектору та об'єктів ключової інфраструктури. Впродовж останніх років ЄБРР особливу увагу приділив підтримці в Україні малого та середнього бізнесу (17% портфеля проектів), фінансово-банківської системи (5), енергетичного сектору (27), енергозбереження (3), транспортної інфраструктури (11), телекомунікацій (9), системи водопостачання (3), агропромислового комплексу (17), готельної інфраструктури (1%).
У 1999 році Україна за обсягами нових проектів вийшла на перше місце серед клієнтів ЄБРР. Їхня частка у загальному портфелі банку перевищила 7% (попереду тільки Росія, Румунія та Польща). Хоча ЄБРР координує свою діяльність з МВФ і Світовим банком, фінансування проектів в Україні впродовж 1999–2000 рр. не лише не припинилось, а й набуло динаміки. Обсяг нових кредитних проектів, затверджених Радою директорів, торік сягав 465 млн дол. Серед восьми проектів були ядерні блоки Х2-Р4 (215 млн дол.), закупівля органічного палива (100 млн дол.), модернізація автомагістралі Київ–Чоп (65 млн дол.), програма кредитної підтримки експортних підприємств (50 млн дол.). Важливим є й проект заснування в Україні банку мікрокредитування, що сприятиме розвитку підприємницької ініціативи та підвищенню зайнятості населення.
На жаль, у нинішньому листопаді Рада ЄБРР не розглядала, як планувалось раніше, питання надання Україні 300 млн дол. короткострокового кредиту для поповнення оборотного капіталу компанії «Нафтогаз України», аби вона змогла закупити газ для споживання взимку.
Улітку 2009-го Європейська комісія та міжнародні фінансові інституції заявили про готовність профінансувати український енергетичний сектор і зокрема найбільшу компанію у цій галузі «Нафтогаз». Передбачалося, що до ЄБРР і Європейського інвестиційного банку приєднається Світовий банк. Після того як співпрацю з Україною призупинив МВФ, інші міжнародні фінансові інституції також почали заявляти про перенесення своїх програм на післявиборчий час в Україні.
Питання про надання «Нафтогазу» короткотермінового кредиту на 300 млн дол. не відхилено, просто його не виносили на Раду директорів, зазначають у банку. ЄБРР може повернутися до цього питання навесні 2010-го, якщо ці кошти ще будуть потрібні компанії. Але чи існуватиме тоді та компанія, яка має проблеми зі стягненням боргів своїх клієнтів, котра щойно реструктуризувала борги перед своїми кредиторами?
Експерти кажуть, що не варто оцінювати перспективи «Нафтогазу» песимістично. Незважаючи на те, що ситуація в «Нафтогазі» не надто приваблива, в інтересах кредиторів зберегти цю компанію, зробити її прибутковою. Важливе завдання кредитної програми — зробити так, аби «Нафтогаз» став зрозумілим бізнес-структурам і його могли кредитувати не тільки ЄБРР, а й комерційні банки.
Надання кредиту на 300 млн дол. є лише першим етапом проекту підтримки стабільної роботи української енергетичної системи. Другий етап передбачає надання більш важливої та притаманної для ЄБРР позики на 450 млн дол. на розвиток інфраструктури та підвищення енергоефективності. Саме щодо цього кредитування робота триватиме і надалі, запевняють у банку.
Програма кредитування ґрунтуватиметься на втіленні низки реформ як у самому «Нафтогазі», так і загалом в енергетичному секторі. Проте ситуація склалася так, що стало зрозуміло: зреалізувати певні реформи, зокрема тарифні зміни, у виборчий період складно. Хоча деякі позитивні кроки, приміром аудит «Нафтогазу», було зроблено, проектна команда дійшла висновку, що зараз виносити питання про кредит на розгляд Ради директорів не на часі.
Тепер експерти сконцентрували зусилля на роботі над інфраструктурним проектом. У разі затвердження цієї позики до неї приєднається Європейський інвестиційний банк і загальна сума кредитування може становити 900 млн доларів.