Українська економіка досягла дна у першому півріччі, констатують експерти Світового банку. Тож є надія на поліпшення ситуації. Проте заспокоюватись зарано, адже фіскальні й фінансові негаразди є суттєвими. У другому кварталі, за даними Держкомстату, реальний ВВП скоротився на 17,6% після падіння на 20,3% у першому кварталі. Останніми місяцями почало поступово відновлюватись промислове виробництво. Після падіння на 31% у першому півріччі, у липні воно скоротилось на 27%, а в серпні — на 23 відсотки.
А ось динаміка зниження темпів приватного споживання у другому кварталі залишилася на тому самому рівні, що й у першому — 11,6%, тоді як падіння інвестицій в основний капітал поглибилося до 57,8%. Внесок чистого експорту в економічне зростання збільшився внаслідок швидшого скорочення реального імпорту (-53,5%) порівняно з експортом (-32,3%).
До того ж статистика свідчить, що адаптація рахунку поточних операцій до зовнішніх цін уже відбулася. За вісім місяців цього року дефіцит поточного рахунку становив 1,1 млрд дол., що на 7млрд дол. менше від торішнього. Водночас рефінансування зовнішнього боргу для банків і корпорацій сягало 76%, що означає чистий відплив 7,1 млрд дол. Крім того, зафіксовано й «внутрішні відпливи капіталу» — купівля іноземної валюти населенням «вимила» 5,7млрд дол.
Ці чинники стали основними у тиску на платіжний баланс і падінні міжнародних резервів Нацбанку, що виходив з інтервенціями на валютний ринок. Якби не допомога МВФ, валютні резерви НБУ скоротились би ще більше. Погіршення зовнішніх рахунків упродовж літа, вищий попит на валюту корпорацій та домогосподарств, а також підвищені девальваційні очікування посилили з кінця липня тиск на обмінний курс.
Тенденція до девальвації призвела й до зменшення на 7% гривневих депозитів у банках протягом третього кварталу. В результаті вибіркових інтервенцій Нацбанку знову з'явились множинні обмінні курси.
Наповнення
бюджету —
проблематичне
В аналітиків Світового банку викликає тривогу ситуація з виконанням цьогорічного бюджету. За вісім місяців надходження до консолідованого бюджету знизились на 8,5% у номінальному вираженні, тоді як бюджетні видатки зросли на 7,5%. Крім того, залишається невирішеним питання фінансування структурного розриву компанії «Нафтогаз» унаслідок занижених тарифів на газ.
Про те, що цьогорічний бюджет може бути не виконаний через серйозніші, ніж очікувалось під час його формування наслідки світової економічної кризи, твердять і вітчизняні експерти. Досі уряд запевняв, що планові бюджетні надходження успішно виконуються. Та нещодавно у Мінфіні визнали, що не виключений сценарій, коли нинішній бюджет не вдасться виконати, хоча за підсумками січня–вересня план із надходжень до нього перевиконаний.
Тим часом у Рахунковій палаті недоотримання доходів до бюджету за рік оцінюють у 30–35 млрд грн. Її аналітики пояснюють відмінності своєї арифметики з урядовою тим, що Кабмін упродовж року зменшував план одержання бюджетних доходів і завдяки цьому виходив на позитивні показники. Тоді як експерти порівнювали реальні цифри з тими, що у торішньому грудні закладались до кошторису. Вони зазначають, що за вісім місяців бюджетні доходи скоротились на 14 млрд грн, а за дев'ять — майже на 23 млрд. За дев'ять місяців до бюджету надійшло 146 млрд грн (61% річного плану), а до загального фонду — 107 млрд, тобто лише 59 відсотків.
Формування бюджету-2009 на нереальних макроекономічних показниках наперед визначило нереальність його виконання і стало головною перешкодою у реалізації антикризових заходів, зауважують аналітики Рахункової палати. Уряду не вдалось спинити процеси глибокої рецесії в економіці, більше того, останнім часом негативні тенденції значно посилились.
Бюджет-2009 сформований на припущеннях зростання ВВП на 0,4%, але за результатами аналізу Рахункової палати за вісім місяців цей показник знизився на 18,3%, за підсумками року падіння становитиме 15-16%. У бюджеті закладено зростання промислового виробництва, за вісім місяців зафіксовано спад в усіх галузях промисловості, загалом падіння було 29,6%. Востаннє такі темпи падіння були у 1997-му. Тож із такими реаліями навряд чи можна очікувати виконання нинішнього бюджету.
Уряд прогнозував інфляцію на нинішній рік у 9,5%, за дев'ять місяців уже маємо 9,1%. За прогнозами аналітиків Рахункової палати, наприкінці року вона становитиме 15%. Вичерпується і таке важливе джерело фінансування зростання економіки як іноземні інвестиції. За вісім місяців обсяги їхнього припливу в Україну зменшились в 3,3 раза порівняно з аналогічним торішнім періодом.
Відчутна й динаміка зниження життєвого рівня українців. За січень–серпень 2009-го реальна зарплата зменшилась на 10,3%, а зарплатні борги сягнули 1,6 млрд грн. Навіть з відкоригованими витратами на соціальні програми уряд не може впоратися.
Крім того, експерти заявляють, що за загального падіння виробництва та доходів підприємств переплата податків становить 30 млрд грн. Тож коли практика стягування податків наперед за рахунок відволікання обігових коштів суб'єктів господарювання (тобто безвідсоткового кредитування державних витрат) вичерпає себе, держбюджет зіткнеться з більшим дефіцитом коштів.
За оцінками аналітиків Рахункової палати, дефіцит держбюджету з урахуванням 44 млрд грн, передбачених на рекапіталізацію банків, сягатиме як мінімум 90 млрд грн, це не 3% ВВП, як передбачалось урядом.
Закон про держбюджет на 2009 рік зобов'язував уряд за результатами першого кварталу внести до Верховної Ради пропозиції щодо зміни параметрів бюджету. Цього не відбулось.
Є претензії в експертів і до наповнення Стабілізаційного фонду — із запланованих на цей рік 9 млрд грн, за дев'ять місяців до нього надійшло лише 2,3 млрд. Подальше його наповнення є проблематичним. До того ж кошти фонду розподіляються без участі Верховної Ради, без погодження з її бюджетним комітетом. Більшість його грошей уряд використовує для поточних потреб, майже 3 млрд спрямовано на виплату зарплат, що вважається нецільовим.
Недавно депутати ініціювали законопроект, яким передбачається зростання мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму. Це, за підрахунками аналітиків, потребуватиме десятки мільярдів додаткових доходів у бюджеті-2010. Вони можуть бути отримані лише за рахунок емісії грошей чи нових запозичень.
Причини загрозливої ситуації в українській економіці й фінансовій сфері експерти вбачають у втраті управління соціально-економічними процесами в державі, у безвідповідальності керівників, незадовільній кадровій політиці. Результати адміністративних аудитів, проведених експертами Рахункової палати, засвідчили, що Мінфін, Мінекономіки та Мінпраці виконують свої функціональні обов'язки на 25–30%, а правами й преференціями користуються на 100 відсотків.
Зростання
не за горами
Експерти Світового банку не змінили попередній прогноз щодо динаміки реального ВВП у 2009-му — цьогоріч валовий внутрішній продукт України зменшиться на 15%. Хоча його показники виглядатимуть краще у четвертому кварталі поточного року завдяки статистичному ефектові — надто низькими вони були торік.
На 2010-й експерти передбачають зростання економіки на 2,5% замість 1%, як вважали влітку. Це відбудеться завдяки поліпшенню перспектив експортного попиту. Водночас аналітики застерігають, що Україні не слід очікувати швидкого повернення до темпів зовнішнього попиту на її продукцію, що спостерігались кілька років тому. Вітчизняний експорт відновлюватиметься помірними темпами — максимум 3% у реальному вимірі.
Залежність країни від ринку металу надзвичайно велика, підвищення попиту в цьому сегменті може стимулювати різке прискорення виробництва і відповідно експорту металу й поліпшення показників, переконані аналітики. Але їм важко спрогнозувати, коли це може відбутися. Експерти не виключають, що певний оптимізм інвесторів, який спостерігається останнім часом, переходитиме до більш урівноваженого стану.
Внутрішній попит (як споживчий, так й інвестиційний) залишатиметься «пригніченим», вважають аналітики. Хоча умови глобального фінансування вже покращуються, але це слабо впливатиме на український фінансовий ринок, адже у вітчизняних банках накопичуються погані кредити. А стримування кредитування, зокрема оборотного капіталу, уповільнюватиме темпи економічного відновлення. В свою чергу, обмежені ресурси приватного сектора стримуватимуть інвестиції. Хоча вони й збільшуватимуться від наднизької цьогорічної бази, але не до рівня попередніх років. Тоді як коригування ринку праці й скорочення витрат у корпоративному секторі стримуватимуть споживчий попит. Він залишатиметься низьким тривалий час, навіть коли виробництво почне відновлюватися.
Експерти Світового банку очікують, що інфляція не перевищить 14% до кінця поточного року, а наступного року — 11%. В Україні зниження темпів інфляції могло б бути швидшим із огляду на значне скорочення обсягів виробництва, зауважують аналітики. Проте в своїх прогнозах вони продовжують закладати коригування енергетичних і комунальних тарифів, що стримуватиме процес дезінфляції. Тож більшою мірою інфляція складатиметься за рахунок підвищення тарифів, спрямованого на збалансування гострої ситуації в «Нафтогазі» та інших компаніях-надавачах послуг.
Для забезпечення стабільності міжнародних резервів Нацбанку та уникнення нервозності на валютному ринку потрібно досягти майже збалансованого рахунку поточних операцій, вважають експерти. За їхніми прогнозами, поточний рахунок мусить бути близьким до нуля у 2009–2010-му. Допомогти у стабілізації платіжного балансу має продовження співпраці з МВФ. Програма МВФ, яку підтримує Світовий банк своїми рекомендаціями і ресурсами, важлива не тільки для отримання його кредитів, а й стимулює приватні потоки інвестицій, котрі активізують економічне зростання.
Реформи вже на часі
Довіра інвесторів, макроекономічна стабільність та сталість економічного відновлення значною мірою залежатиме від виваженої фіскальної політики, а також структурних реформ, пов'язаних із державними фінансами, наголошують експерти. Аналіз проекту державного бюджету на 2010 рік, кажуть вони, доводить, що запланований дефіцит у 4% ВВП є недосяжним без істотних скорочень видатків. Аналітики вважають, що прогнози податкових надходжень, зокрема від ПДВ, є ризикованими частково з огляду на надто оптимістичні макроекономічні параметри. А видатки, особливо на пенсійні виплати, як і додаткові витрати місцевих бюджетів, можуть бути недооціненими.
За оцінками експертів Світового банку, у разі відсутності подальших змін, загальний дефіцит держбюджету може перевищити 8% ВВП. Крім того, якщо тарифи на газ і опалення не підвищать цьогоріч і в першій половині 2010-го, то фінансові потреби «Нафтогазу» зростуть. Прогнозом передбачається, що під час другого читання до проекту бюджету будуть внесені зміни, аби привести дефіцит у відповідність до узгодженого з МВФ показника у 4%. Це забезпечить відповідність дефіциту обмеженням щодо неінфляційного фінансування та середньострокової стійкості боргу.
Україна впродовж десяти років до початку кризи поступово зменшувала державний і гарантований борг. Цього року вона набагато погіршила ці досягнення. Нинішні рівні державного й корпоративного боргу стримують активність інвесторів, тож немає докризового попиту на вітчизняні компанії. Якщо довіра до економічної політики нашої держави відновиться разом із поліпшенням ситуації у світовому господарстві, то покращиться й коефіцієнт рефінансування приватних економічних боргів. Поки він становить 3/4 від виплат. Аналітики очікують, що наступного року за виконання програми МВФ він суттєво поліпшиться. А у 2011-му перевищить 100%, і Україна повернеться до чистого припливу іноземного капіталу, який стимулюватиме прискорення економічного зростання.
Бюджет-2010, вважають експерти, виграє у разі внесення положень щодо вдосконалення адресності соціальної допомоги для захисту найуразливіших домогосподарств. Деякі нагальні структурні реформи (тісно пов'язані з державними фінансами), такі як ухвалення закону про державні закупівлі (значні кошти держбюджету витрачаються через систему державних закупівель) та реформування газового сектора, посилять сигнали про те, що країна відкрита для бізнесу, прагне підвищити прозорість. Це допоможе залучити вкрай необхідні приватні інвестиції для підживлення економічного зростання.
Важливою для України, вважають експерти Світового банку, є пенсійна реформа. Вони визнають, що вона буде складною, але без неї неможливо правильно розробити бюджет, який би сприяв відновленню економіки. Пенсійна реформа має передбачати підвищення пенсійного віку. Нині країна витрачає 16% ВВП на виплату пенсій — це один із найвищих показників у світі. Пенсійна реформа триватиме майже десять років, передбачають аналітики, і різко не впливатиме на пенсіонерів. Реформа має зачіпати не бідних, а багатих пенсіонерів, обмежити доходи працюючих пенсіонерів. Пенсійна система повинна бути сталою, мати гроші для виплати гідних пенсій.
А ось законопроект про збільшення мінімальної зарплати і прожиткового мінімуму призведе до значних витрат у бюджеті, зазначають експерти Світового банку. Держава у період кризи не може собі дозволити цього — дефіцит значно збільшиться, криза загостриться, інфляція підвищиться. Це не сприятиме бідним, їм допоможе збільшення адресної підтримки.
Існують різні способи оцінки бідності, зокрема спроба встановити рівень доходів родини. Чимало українців вважає себе бідними, бо стільки не заробляє як багаті. За такою логікою треба допомагати 60–70% громадян. Це надто важко. Таким людям допоможе економічне зростання в країні, створення робочих місць, інвестиції, стратегічні реформи, поліпшення якості послуг, а не бюджет, переконують експерти Світового банку.