ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА

Президентська виборча кампанія-2010, якій передрікають застосування найбрудніших технологій за всю історію незалежності України, нарешті розпочалася офіційно. Старт «великих перегонів» не змогли затьмарити ні продовження нагнітання ситуації навколо «Артеку», ні ухвалення парламентом нових соціальних стандартів, ні черговий етап боротьби з недоторканністю... Кандидатський «караван» упевнено рушив до своєї мети.

Показово, що наступного дня після офіційного старту кампанії в гру вступив Конституційний Суд. У вівторок найсправедливіші служителі Феміди добряче «покре'мсали» нещодавно ухвалений передвиборчий бестселер, розроблений представниками БЮТ і Партії регіонів.
Передовсім варто наголосити на тому, що рішення КС було оперативним. Нагадаємо, президентське вето на цей шедевр законодавчої думки парламентарі подолали 21 серпня на спеціально скликаній позачерговій сесії. А подання до КС із проханням визнати деякі положення закону неконституційними Віктор Ющенко зробив у вересні.
Фактично відразу після цього чимало політиків, котрі жодного дня не можуть прожити без «сенсаційних» і «викривальних» заяв, почали лякати суспільство можливістю зривання президентських виборів. Мовляв, Конституційний Суд зумисне зволікатиме з розглядом згаданого президентського подання. Лише за кілька тижнів (а то й днів!) до 17 січня оприлюднить свій вердикт. Тож проведення всенародного волевиявлення буде заблоковано.
Як бачимо, такий сценарій розсипався ще зі старту. В народних депутатів є достатньо часу, щоб привести своє законодавче «дітище» у відповідність до Основного закону. Бо ж, згідно з рішенням КС, закон справді далекий від досконалості.
Насамперед судді визнали неконституційним положення щодо обов'язкового перебування громадян України на консульському обліку для того, аби брати участь у голосуванні. Нагадаємо, ця норма викликала чи не найбільше обурення у прибічників глави держави. Правники зазначали, що число українців, котрі перебувають на заробітках за кордоном і не стоять на консульському обліку, зростає мало не щомісяця. Їхнє право голосу елементарно нехтуватиметься.
Заступилися судді Конституційного Суду і за потенційних членів виборчих комісій. Одна з норм нового закону про вибори президента передбачала: кандидати на посаду члена виборчої комісії мають проживати на відповідній території. Цей пункт також визнано неконституційним.
Узагалі, ухвалюючи таке рішення, судді КС найперше звертали увагу на порушення прав потенційних «рахівників». Але крім цього, скасування територіального обмеження здатне певною мірою убезпечити вибори від фальсифікацій. Достатньо пригадати, як наприкінці 2004 року (під час проведення «третього туру» попередніх виборів глави держави) розподілялися спостерігачі на виборчі дільниці. «Варягів» було більш ніж потрібно. Себто регіони, що підтримували Віктора Януковича (Донеччина, Луганщина, Дніпропетровщина), делегували своїх представників до західних і центральних областей. І навпаки, прибічники Віктора Ющенка масово їздили на схід.
Якщо наразі щось подібне відбуватиметься на рівні виборчих комісій, результат підрахунку голосів може ще більше бути наближеним до істини. Причому цьому сприятиме зауваження КС, який визнав неконституційним положення закону про вибори про те, що протоколи комісій щодо підрахунку голосів не підлягають оскарженню в суді.
З одного боку, такий вердикт може відкрити дорогу нескінченній судовій тяганині, котра настане за днем волевиявлення (особливо після ймовірного другого туру виборів). З іншого — позбавляти права судового оскарження результатів не можна, на чому зазначає КС.
Ще одне уточнення від суддів таке: неконституційним визнано положення про те, що подання про порушення, які не були розглянуті в суді протягом двох днів від часу закінчення голосування, залишаються без розгляду. Після внесення відповідних змін на законодавчому рівні розглядати їх можна буде пізніше.
Таким чином, конституційні судді задовольнили практично всі зауваження Віктора Ющенка. Із відносно суперечливих моментів конституційним визнано хіба що скасування відкріпних талонів. І в цьому, до речі, також є певна логіка, адже згадуваний «третій тур» попередніх виборів також відбувався без застосування цього пострадянського рудимента. Тоді прибічники Віктора Ющенка наголошували на тому, що відкріпні талони — чи не найширший шлях до фальсифікацій через так звані каруселі (коли за одним відкріпним посвідченням голосували по 10–15, а то й більше разів).
Нині слово знову за Верховною Радою. Показово, що позавчора спікер Володимир Литвин дав доручення профільним парламентським комітетам терміново розробити потрібні зміни до закону про вибори президента з урахуванням висновку Конституційного Суду. «Нам необхідно негайно внести пропозиції у зв'язку з рішенням КС для того, щоб ми могли унормувати відповідно до нього закон про вибори президента,— наголосив керівник парламенту. — Це потрібно зробити невідкладно, з тим, щоб уже на наступному пленарному тижні можна було ухвалити відповідні зміни до цього закону». Нагадаємо, наступний пленарний тиждень розпочнеться 3 листопада, тобто коли основні претенденти на головну «булаву» в державі зареєструються.
Цими днями представник Президента у Верховній Раді Ігор Попов заявив, що Віктор Ющенко підпише підкоригований закон про вибори лише в тому разі, коли в ньому будуть враховані усі без винятку зауваження Конституційного Суду. Власне, в цьому немає нічого дивного, оскільки рішення КС, як відомо, оскарженню не підлягають. Однак доопрацювання певного документа народними депутатами нерідко призводить до появи принципово нових законодавчих нюансів. Цілком імовірно, що цього разу в обранців виникне спокуса піти саме цим шляхом.
З огляду на це, Ігор Попов наголосив: «Якщо будуть тільки чітко враховані рекомендації КС на заміну нормам, що не відповідають Конституції, Президент оперативно це підпише. Однак якщо депутати внесуть інші зміни в цей закон, що не відповідатимуть Конституції, то в такому випадку глава держави скористається правом вето».
Тут доречно нагадати й про те, що Віктор Ющенко свого часу висловлював значно більше зауважень до нового закону про вибори. Втім, як пояснює Ігор Попов, не всі з них можна було оскаржувати в КС, адже деякі не суперечать Основному законові: «У закону є ще деякі недоліки. Однак з ними ми боротимемося вже у ході виборчої кампанії». Що це буде за боротьба і як вона виглядатиме, представник Президента в парламенті поки не уточнив, вочевидь, зберігаючи інтригу.
Тим часом найпрудкіші претенденти на всеукраїнську «булаву» почали свій похід до Центральної виборчої комісії. Першим до кандидатського «потяга» вскочив не відомий широкому загалові правник Олег Рябоконь (1973 року народження). Його документи було подано до ЦВК 20 жовтня близько 18-ї години. Причому в Центрвиборчкомі спочатку навіть не змогли відповісти, чи подав потенційний кандидат довідку про заставу в 2,5 мільйона гривень? Згідно з новим законом про вибори заставну суму збільшено саме до цієї позначки.
Наступного дня свої документи ЦВК надали Анатолій Гриценко та Арсеній Яценюк. У середу з'їзд Народної партії офіційно висунув спікера Володимира Литвина кандидатом у президенти. А завтра на Майдані Незалежності очікується висунення на найвищу державну посаду Юлії Тимошенко. Тож «шоу» лишень набирає обертів...

Ярослав ГАЛАТА

також у паперовій версії читайте:

ДОТОРКНУТИСЯ ДО НЕДОТОРКАННОГО