НЕ ТІЛЬКИ КОМПЕНСАЦІЇ,
А Й ПРОФІЛАКТИКА
Як би ми не лаяли нашу систему щодо безпечних умов праці й компенсацій, коли сталося лихо, вона все-таки гарантує права людей на безпечні умови праці й гідні компенсації на випадок нещасного випадку або професійного захворювання. Працюючі мають право на компенсації з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань. Причому на випадок утрати працездатності сума відшкодувань порівняно із заробітною платою є однією з найвищих у світі. Однак це не означає, що інтереси потерпілих цілковито враховані, а Фонд соціального страхування повністю виконує покладені на нього завдання — захистити людину праці, її здоров’я, благополуччя і зрештою життя. Чому? Бо, за великим рахунком, ми дбаємо про різні компенсаційні виплати, але значно меншу увагу приділяємо профілактиці нещасних випадків і профзахворювань. Сергій Сторчак, голова Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці й гірничого нагляду, каже, що на профілактику нещасних випадків і профзахворювань фонд виділяє в 25 разів менше коштів, ніж на виплату компенсацій. Скажімо, торік фонд профінансував профілактичні заходи на 118,4 млн грн, водночас як на відшкодування потерпілим від нещасних випадків, професійних захворювань і смерті — 2,9 млрд грн і ще більш як 200 млн на реабілітацію постраждалих. А за кожним випадком — чийсь біль, нещастя, смерть. Тому фонд у народі називають «нещасним». І от що дивно: законодавством навіть визначено перелік профілактичних заходів, які має реалізувати Фонд соціального страхування. Проте він цього не робить і не фінансує ті з них, які мають проводити органи виконавчої влади в межах відповідних програм і договорів. Здавалося б, найбільше в профілактичній діяльності фонду мали бути зацікавлені роботодавці. Адже попередження аварій, нещасних випадків зберігає для них кадровий потенціал, основні фонди, а відтак — стабільні прибутки. Одначе чомусь вони самоусунулись від роботи з фондом. Може, вважають, що, сплативши внески, вони, так би мовити, відкупилися від нещасних випадків? Так ні ж! Саме працюючи у співдружності з фондом, вони можуть суттєво захистити свої інтереси через усунення шкідливих і небезпечних чинників на виробництві. Держава теж якось спокійно поводиться. Її голос чути, коли станеться велике лихо. Той же «Держгірпромнагляд», який свого часу розробляв страхове законодавство, брав безпосередню участь в створенні фонду, не потрапив навіть у його правління. Між іншим, колись в державі функціонував позабюджетний фонд охорони праці, котрий став основою новоствореного. Його розпорядником був «Держгірпромнагляд». Кошти фонду спрямовувались на профілактику нещасних випадків, бо його завдання — всіма можливими засобами захистити країну від виробничих трагедій, щоб уберегти здоров’я й життя людей, а не потім витрачати кошти на компенсації. Але нині він від цього відійшов. Роботодавець також не зацікавлений вкладати кошти в промислову безпеку, бо він сплатив внески до фонду, який відшкодовує збитки потерпілим (до речі, обсяги відрахувань залежать лише від галузевого профілю підприємства, а не від того, чи створені там належні умови праці). Ураховуючи викладене, Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці й гірничого нагляду розробив законопроект, згідно з яким, якщо власник допустив аварію з багатьма жертвами, він має частково повернути фондові компенсаційні витрати. Слід також реалізувати норму закону щодо диференціації страхових тарифів у межах класу професійного ризику залежно від стану безпеки, рівня виробничого травматизму й профзахворювань. Інакше кажучи, підприємства, на яких стан безпеки праці, як кажуть, на рівні, сплачуватимуть до фонду менші суми, ніж ті, де стан безпеки незадовільний. Слід сказати, що роботодавці, котрі ознайомилися з цим проектом, підтримують його. Хочеться сподіватися, що зміни до законодавства, які пропонують, примусять усіх, від кого залежить промислова безпека і охорона праці, дотримуватись законодавчих норм і правил. Отже, це дасть змогу підняти на вищий рівень промислову безпеку, захистити здоров’я і життя людей. також у паперовій версії читайте:
|