Нещодавно від світових економік почали надходити сигнали про «одужання». Так, японська економіка, що є другою за величиною у світі, вийшла з найглибшої після Другої світової війни рецесії. У другому кварталі її ВВП повагомішав на 0,9%. Це перші позитивні результати після чотирьох кварталів падіння.
Зросло в країні й виробництво автомобілів після того, як у європейських державах набула популярності схема, за якою старі машини можна обміняти на кілька тисяч євро, якщо купити нового «залізного коня».
Проте експерти нагадують, що японська економіка зросла завдяки втіленню підтримувальних урядових заходів, державних інвестицій та пожвавленню споживання. Але рівень виробництва залишається низьким, і ситуація на ринку праці може погіршитися.
Урядовці сподіваються, що зростання буде тривалим, водночас застерігаючи, що непевна ситуація у світі може призвести до падіння. Коли японська економіка підніматиметься такими темпами й надалі, то її річне зростання може досягти 3,7 відсотка. Оглядачі кажуть, що на її відновлення треба багато часу. Зараз вона тримається завдяки фінансовим вливанням уряду, субсидіям на придбання економних авто та побутових товарів, а також розширенню китайської економіки. Головне побоювання в тому, що буде після завершення урядових програм стимулювання економіки.
Нині, зазначають експерти, необхідно підтримати моральний стан японських працівників, бо втрата роботи сприймається набагато болючіше, ніж у західних країнах. Знайти нову роботу складно, з часом погіршується соціальний статус людини. Треба, щоб урядові заходи привели до відновлення потужних корпорацій, а за ними й приватних.
Один у полі не воїн Обнадійливі новини з Країни Вранішнього Сонця надійшли після того, як дві найбільші європейські економіки — Німеччини та Франції — вийшли з рецесії. Їхні ВВП зросли на 0,3%. Такі дані були несподіваними, бо експерти прогнозували на тамтешніх теренах подальше падіння. Хоча аналітики знали, що ті економіки були у дещо кращому стані, ніж на початку року, коли падіння було суттєвим.
Французи вважають, що зростання відбулося завдяки тому, що їхня влада обрала правильні методи боротьби з кризою. Уряд намагається втілювати політику, що працює на перспективу, і вона почала давати позитивні результати. Коли президент обрав курс на підтримку інвестицій, він зробив правильно — рівень споживання та експорту почав зростати. Тож у країні й надалі підтримуватимуть приватні інвестиції.
Німеччина, економіка якої є найбільшою у Європі й четвертою у світі, значною мірою покладається на експортні галузі. Саме падіння попиту у світі на їхню продукцію спричинило рецесію в країні. Експортні галузі поки не відновились, але поліпшилась ситуація в інших сферах економіки. Аналітики стурбовані тим, що зростання споживання та будівництва частково пов'язане з тимчасовими заходами урядової підтримки. Тому є побоювання, що коли вони завершаться, економіка знову почне падати. Тож хоча статистичні дані викликають оптимізм, але ситуація у Німеччині, на думку експертів, залишається вразливою.
Фахівці вважають, що зростання у Франції та Німеччині допомогло й іншим країнам ЄС, де падіння зменшилось. На жаль, в Австрії, Нідерландах, Іспанії ситуація є складною, вони в рецесії.
Загальна стурбованість у Європі й Японії — що буде після того, як вичерпаються урядові субсидії та інша фінансова допомога, і чи матимуть перші позитивні результати вплив на решту світу. Японія — важливий експортний ринок для багатьох країн. Якщо вона зможе втримати зростання, то купуватиме більше товарів у своїх торговельних партнерів. У другому кварталі тамтешній імпорт зріс на 5%. Це стало значним внеском у світову економіку.
Авангард
ще не в авангарді Поки решта світу чекає на відновлення зростання у США. Це справді б мало великий вплив на глобальну економіку. Поки що зі США та Великої Британії, де, власне, почалася фінансова криза, новини не вельми втішні. Наразі ніхто не прогнозує швидкого завершення світової кризи.
Хоча нещодавно світло наприкінці кризового тунелю побачив експерт, який передбачив світову фінансову кризу,— економіст Нуріель Рубіні. У вересні 2006 року, виступаючи на семінарі МВФ, він спрогнозував обвал на ринку нерухомості США і кризу в іпотечному секторі та світовій фінансовій системі. Тепер він заявляє, що наприкінці тунелю видно світло.
Аналітик не вважає, що рецесія відступить до кінця цього року, а прогнозує, що ВВП Сполучених Штатів за два роки може збільшитись на 1%. В унісон з цими оцінками пролунала заява президента США Барака Обами, котрий 31 липня відзначив перші 200 днів свого правління. Пославшись на нові дані про рівень безробіття у країні, які виявилися кращими, ніж очікувалось, він заявив, що найгірше позаду, і економіка на шляху до виходу з кризи. Щоправда, наголосив — попереду багато роботи.
Оптимізму американцям додає і те, що вперше за три роки ціни на житло почали зростати. До того ж у червні на 11% збільшився продаж будинків на первинному ринку (це найбільший показник за останні вісім років). Стабільне зростання продажу зафіксоване і на вторинному ринку житла.
Тож аналітики зробили висновок, що ринок житлової нерухомості у США нарешті досяг дна. Вони нагадують, що безробіття не сприяє підвищенню купівельної спроможності й прогнозують, що ринок нерухомості у найкращому разі очікує стабілізація, а не зростання та надолуження докризових обсягів.
Жити за часів економічної й фінансової лихоманки, особливо, коли вона досягла глобальних масштабів, непросто. Це відчули на собі не тільки жителі Америки, а й багатьох країн світу. Для громадян криза почалась із втрати найбільшої частки пенсійних заощаджень, що акумулювались на фондових біржах. Після краху провідних фінустанов, таких як «Merrill Lynch», ринок цінних паперів зазнав нищівного падіння. Та це було початком випробувань. Чимало американців втратили роботу, а разом з нею й медичне страхування. Багато хто лишився без домівки через неспроможність сплачувати банківські кредити. Банки перестали видавати кредити, роздрібна торгівля потерпала від браку покупців.
ВВП продовжував скорочуватися, знижувалась інвестиційна активність бізнесу та обсяги експорту. Однак у серпні ситуація почала змінюватися на краще. Липневі економічні показники виглядають оптимістичніше, ніж у попередні місяці. Зокрема рівень безробіття у липні скоротився майже на третину.
Липень продемонстрував рекордне зростання виробництва. Його індекс збільшився з 45% у червні до 49% у липні. Якщо він перетне 50%, це означатиме економічне зростання.
Експерти схвалюють президентську адміністрацію, яка вживає дієвих заходів для подолання кризи і зокрема для створення робочих місць, використовуючи пакет економічного стимулювання у 787 млрд дол. Заходи допомогли призупинити економічний спад. Відновлення економіки очікують у другій половині 2009 року. Одначе підніматися на ноги буде важко.
Найбільше непокоїть ринок праці. Безробіття триватиме до 2011-го — з цією думкою погоджується багато аналітиків. Навіть після завершення рецесії безробіття матиме велику силу інерції. Втім, чимало експертів вважають, що найгірше позаду і вже видно світло наприкінці тунелю.
Двісті днів президентства Барака Обами були драматичними, зазначають експерти. Його звинувачували у насаджуванні соціалізму. Спершу через втручання держави у справи банків і фінансових інститутів, пізніше через реформи медичного страхування. Його рейтинг знизився з 57 до 50%. Однак він продовжує виконувати те, що обіцяв у ході передвиборчої кампанії, й навіть більше, задля кращого життя американців.
Криза
ще не відступила Останнім часом почастішали запевнення італійського уряду в тому, що фаза гострої кризи для країни минула, й економіка рухається до зростання. Утім, статистика спростовує оптимістичну риторику уряду. За останні дев'ять місяців у країні вперше за 30 років кількість нових робочих місць була меншою за втрачені (183 тис. проти 186 тис.).
Майже 6,5% громадян перебувають за межею бідності, коли не вистачає грошей навіть на харчі. А понад 22% заявили, що ледь дотягують сімейний бюджет до кінця місяця і змушені заощаджувати на одязі, опаленні, електроенергії. У кризі до цього часу перебуває автомобільна галузь та ринок нерухомості. Автокомпанії проводять численні акції, аби залучити клієнтів,— на зразок бонусів на пальне, що є найдорожчим серед країн Західної Європи. Або вдаються до знижок на придбання нової автівки в обмін на стару.
Проте є підприємства, яким криза принесла несподіване процвітання, зокрема тим, що займаються ремонтом квартир і машин. Нині італійці не купують того, що потребує значних капіталовкладень, а вважають за краще утримувати в належному стані старі помешкання і авто. Прибутковими виявились майстерні з ремонту одягу і магазини секонд-хенду, які до кризи не користувались популярністю у людей.
У Росії в другому кварталі ВВП знизився на 10,9% порівняно з аналогічним торішнім періодом, перевищивши прогнози аналітиків. Раніше вони оцінювали те зниження у 10,4%. Водночас у першому кварталі ВВП скоротився на 9,8%. Експерти прогнозують, що він досягне докризового рівня лише через чотири-п'ять років.
І у нас є позитив Чимало експертів побачили закріплення позитивних тенденцій в економіці України. У другому кварталі ВВП упав на 18%, тоді як у першому — на 20,3%. Спад промислового виробництва у липні був 26,7%. За даними Держкомстату, в січні— липні порівняно з таким самим періодом 2008-го спад промислового виробництва досяг 30%. Водночас у липні проти червня зафіксоване зростання промислового виробництва майже на 5 відсотків.
Приріст обсягів виробництва третій місяць поспіль свідчить про відновлення вітчизняної економіки, вважають у Мінекономіки. Найсуттєвіші позитивні зміни в динаміці виробництва відбуваються у ключовій галузі — металургійній. Це закладає позитивні очікування щодо відновлення виробництва у суміжних сферах. Обнадійливі зрушення відбуваються у транспортній галузі, будівництві, сільському господарстві. На жаль, від початку року погіршується динаміка у роздрібній торгівлі, яка створює майже 20% ВВП.
Зважаючи на пожвавлення внутрішніх економічних процесів і перші ознаки того, що на світових ринках ситуація поступово поліпшується, в Мінекономіки очікують формування у другому півріччі тенденцій до уповільнення темпів падіння виробництва і повернення у 2010 році національної економіки на траєкторію зростання.
Як свідчать звіти уряду, є неабиякі проблеми з наповненням держбюджету. Важливе його джерело — приватизація. Цьогоріч доходи від неї критичні. Тому Фонд держмайна вирішив виставити на продаж 99,6% акцій Одеського припортового заводу. Конкурс запланований на кінець вересня, стартова ціна 4 млрд грн. Нині 100% акцій ВАТ «Одеський припортовий завод» належать державі. Завод є одним із найбільших хімічних підприємств України.
Торік глава держави своїм указом чотири рази забороняв уряду виставляти Одеський припортовий на продаж. У ФДМ запевняють, що для участі у конкурсі немає обмежень, він відкритий для всіх охочих. Фонд зацікавлений залучити до конкурсу якнайбільше учасників. Нині оцінки експертів щодо вартості підприємства різняться від 250 до 750 млн. дол. Деякі говорять, що не вдасться продати навіть за стартову ціну. Та у Фонді кажуть, що вже є зацікавленість у відомих російських компаній, які телефонували ще до оголошення офіційного повідомлення і запевняли, що 524 млн дол. для них прийнятна ціна. Тож у ФДМ сподіваються на краще.
Опоненти переконані, що зараз невдалий час, аби продавати підприємство. У Фонді спростовують такий підхід. Адже фінансово-економічна ситуація на Одеському припортовому не така вже й хороша. У своєму виробництві підприємство використовує переважно природний газ, частка якого у собівартості продукції сягає 86%. За нинішніх цін на газ воно працює нерентабельно.
Та якщо Фонд зможе залучити покупця-інвестора, котрий в змозі забезпечити постачання на підприємство газу за економічно виваженою ціною, то інвестори отримають хороший бізнес, а підприємство працюватиме рентабельно. Якщо не продавати цей об'єкт, то можна дочекатись, що фінансово-економічна ситуація на ньому буде несприятливою, і він буде нікому не потрібний.
Зараз саме той перехідний етап, вважають у ФДМ, коли треба продавати завод, причому разом із комплексом з перевалювання аміаку, який входить до статутного фонду ВАТ «Одеський припортовий завод». В умовах конкурсу виставлено запобіжники, які власникові підприємства не дозволять зайняти монопольне місце на цьому ринку товарів і послуг. Зокрема в умовах записано, що всі дії зі встановлення цін на перевалку аміаку, з допуску до труби суб'єктів господарювання власник має погоджувати з Кабміном. А той на етапі погодження встановить виважені ціни на перевалку.
Опоненти зазначають, що приватизація цього підприємства є як мінімум недалекоглядною і незрозумілою, як максимум межує зі злочином проти держави та її народу. У приватизації Одеського припортового більше політики, ніж економічної доцільності, вважають експерти. Через політичні чинники підприємство не продали у докризові часи, коли за нього можна було виручити на порядок більше, ніж зараз.
Президент не має заперечень щодо приватизації Одеського припортового, завод є збитковим, а у 2010-му його збитки будуть ще більшими. Попереднє рішення Віктора Ющенка про заборону приватизації цього підприємства пов'язане з тим, що планувалось продати припортовий у пакеті з іншими об'єктами. З тим глава держави не погоджувався. Тепер домовленості досягнуто. Проте аналітики сумніваються, що завод цьогоріч буде проданий.