Ми думали, що з нашою економікою надто погано. Виявляється, може бути ще гірше.
Нещодавно Світовий банк переглянув прогноз економічного зростання для України на 2009 рік. Якщо раніше його експерти говорили, що ВВП у нашій державі знизиться на 4%, то тепер запевняють, що впаде на 9%, а інфляція сягне 16,5 відсотка. До того ж бачать ризики подальшого погіршення цього прогнозу, якщо у світовій економіці триватиме стагнація, а наша влада зволікатиме з ефективними антикризовими заходами.
Останнім часом глобальна економіка зазнала різкого скорочення. Особливо уразливими виявились країни Європи та Центральної Азії, бо надто залежали від іноземного капіталу та коливань попиту на товарних ринках.
На жаль, і наша держава опинилася серед країн, які найбільше потерпають від світової фінансово-економічної кризи. Ситуація у вітчизняній економіці різко погіршилась від початку кризи. Річне зростання реального ВВП торік уповільнилось до 2,1% за падіння на 8% у четвертому кварталі. Промислове виробництво скоротилось більш ніж на 25% в останні торішні місяці та на 32% у нинішніх січні-лютому, і все через зниження експортного попиту. До речі, попередній рекорд промислового падіння був установлений у 1994-му, коли скорочення сягнуло понад 32 відсотки. Обсяг будівельних робіт поменшав на 57% у перші два місяці нинішнього року, транспорт впав на 35%, а роздрібна торгівля — на 8%, хоча торік зросла майже на третину. Падіння реального сектора економіки зумовлює значний ризик податкових надходжень. Тож розмір фіскального розриву лишається основною проблемою для збереження макроекономічної стабільності, застерігають експерти.
Показники вітчизняної економіки надто схожі з російськими, хоча минулий рік Росія завершила зі зростанням ВВП у понад 5,5%, але у цьогорічному січні промислове виробництво там скоротилось на 16 відсотків. Це найбільший обвал від жовтня 1994-го, під час дефолту у 1998 р. російська промисловість впала на 15%.
Нині вітчизняна економіка переживає процес болісного, але необхідного ребалансування. Різко впав обмінний курс національної валюти (близько 40% до долара), пристосовуючись до шоку умов торгівлі й виснаження потоків іноземного фінансування. Щоправда, це сприяло вирівнюванню дефіциту поточного рахунку (сальдо стало позитивним у січні). З торішнього жовтня до нинішнього березня Нацбанк витратив більше 14 млрд дол. своїх резервів, намагаючись захистити національну валюту.
Девальвація обмінного курсу та зниження довіри до банківського сектора призвели до відпливу депозитів, який тривав і у цьогорічному першому кварталі, скоротивши від кінця вересня гривневі депозити на 30%, а валютні — на 13 відсотків. Перехід від режиму гнучкого обмінного курсу залишається фрагментарним. Нацбанк утримує офіційний обмінний курс на рівні 7,7 грн за долар, тоді як міжбанківський курс перевищує 8 грн за долар. Останніми днями «зелений» трохи ослаб. Деякі експерти пов'язують це з приїздом до України місії МВФ. Мовляв, Нацбанк доклав максимум зусиль, зокрема й адміністративно натиснувши на комерційні банки, аби продемонструвати візитерам, що офіційний і реальний курс долара мало чим відрізняються.
У НБУ відкидають таку версію і запевняють, що економічних причин для зростання долара немає, до того ж припинились масовані атаки-звинувачення на Центробанк, і ситуація на валютному ринку заспокоїлась. Та й люди почали менше купувати імпортних товарів, тож імпортери перестали їх постачати, і попит на валюту поменшав. Деякі вітчизняні аналітики прогнозують зниження курсу долара до 7 грн. Експерти Світового банку вважають, що увага до курсу долара в Україні надто перебільшена, варто перейматись показниками інфляції, реальними доходами населення. Якщо не буде розривів у платіжному балансі, то буде знайдено рівновагу і у валютному курсі. На жаль, реальна заробітна плата в нашій країні знизилась на 13% від початку року, коли приватний сектор почав пристосовуватись до нових умов на ринках продукції та праці.
У нас ще вірять Експерти Світового банку передбачають, що глобальний ВВП цьогоріч скоротиться на 1,7%, тоді як у країнах Європи та Центральної Азії очікується зменшення на 2% (від минулої осені — зниження на 4,8%). Експерти очікують для України (як і для інших «нових економік») менш круту траєкторію зростання внаслідок тривалої несхильності до ризику на міжнародних ринках капіталу. Повільне відновлення економіки в нашій державі відбудеться наступного року (+1%), потім прискориться до середньострокових середніх показників у 4–5%, починаючи з 2012 року.
Світовий банк готовий до подальшої співпраці з Україною, зокрема у програмах з енергозбереження, розвитку транспорту, охорони здоров'я, освіти, поліпшення навколишнього середовища. Зараз ведуться переговори про надання позики для покриття дефіциту державного бюджету. Але й українська влада має активно реагувати на теперішній економічний спад, збільшення безробіття, докладати максимум зусиль для економічного відновлення країни.
Експерти радять переорієнтувати бюджетні витрати на інвестиції в державну інфраструктуру для підтримки реального сектора економіки, збереження та створення нових робочих місць, для захисту бідних і найуразливіших верств населення. Важлива й фінансова стабілізація, зокрема рекапіталізація та консолідація банківського сектора. Уряд має зайнятись структурними реформами, які сприятимуть відновленню довіри до ринку і банківської системи, розвитку малого й середнього бізнесу, конкурентоспроможності вітчизняної продукції, залученню інвесторів. Для цього треба зняти перепони для відкриття нового бізнесу, адже в умовах кризи найбільша конкуренція точиться саме за тих, хто вкладає в економіку капітал. Зволікання з антикризовими заходами чи ухвалення часткових, непослідовних заходів не дадуть позитивних результатів для економічних перспектив країни.
Хоча поки прогнози експертів Світового банку не дуже оптимістичні, вони вірять у відродження нашої держави, адже Україна має потужний економічний потенціал, хороше географічне розташування, освічених працівників. А ось відомий у світі фінансист Дж. Сорос передрікає нам дефолт. У Світовому банку коментувати ті прогнози відмовились, хоча й зауважують, що на Україну чекають важкі часи. Дна кризи поки не видно, глибина її залежатиме від економічної ситуації у світі. Вітчизняні ж експерти запевняють, що нагнітання песимістичних настроїв певними фінансистами й аналітиками призводить до знецінення матеріальних активів, зниження цін на землю та нерухомість. Дочекавшись цього, активні ділки швидко скуповують все це за безцінь. Керуючись таким принципом, здобув неабиякі статки і Дж. Сорос.
Дефолт нашій країні не загрожує, запевняють у Мінфіні, адже державний борг становить лише 23 млрд дол., тобто 20% ВВП, міжнародні стандарти дозволяють мати такий борг у 60% ВВП. Теперішні запозичення нормально обслуговуються, і поки Україна позичати не збирається.
Щодо прогнозів Світового банку, то у Міністерстві економіки їх називають умовними, мовляв, жодна міжнародна організація не могла дати ні для країн, ні для регіонів реальних економічних прогнозів, бо їхні експерти досконало не знають всіх національних нюансів. Наші урядовці запевняють, що світова кон'юнктура змінюється на краще й дають заспокійливі прогнози — цьогоріч ВВП зросте на 0,5%. А щоб вітчизняні металурги вписалися у ту кон'юнктуру, уряд вирішив на три місяці продовжити для них пільги (знижені ціни на коксівне вугілля й транспортні перевезення, нульову ставку на використання природного газу). Скоригувати свої прогнози уряд зможе наприкінці травня, коли будуть отримані статистичні дані за перший квартал. Щоправда, інфляція у нас підкачала, підскочивши за три місяці майже на 6 відсотків. Хоча ціни на деякі продукти знизились, зокрема на молоко (на 0,8%), овочі (0,7), яловичину (0,6), свинину (0,3%).
Нещодавно, за рішенням уряду, офіційна статистика щодо динаміки української економіки і насамперед ВВП буде оприлюднюватися раз на квартал, а не щомісяця, як раніше. Так точніше, запевняють в уряді. Такий режим запроваджено через перехід на міжнародні стандарти обліку. Але ж Україна давно перейшла на ті стандарти. До того ж економісти можуть вираховувати показники ВВП за іншими показниками, адже інформація щодо промисловості, сільського господарства, транспорту, торгівлі поки залишається відкритою. Можна чітко виявити масштаби негараздів у економіці. Погіршення ситуації на мікрорівні вже відчули сотні тисяч співвітчизників через неповну чи невчасну виплату зарплати, соціальної допомоги, пенсій. Статистичними ж нововведеннями, кажуть опоненти уряду, Кабмін намагається приховати провальні економічні дані.
У США, де почалась фінансово-економічна криза, дані про динаміку ВВП поширюються раз на квартал. У торішньому четвертому кварталі падіння американської економіки було майже 4%, у Великій Британії — 1,5, Німеччині — понад 2, Франції — більш ніж 1%. Китайській економіці, яка значиться серед найдинамічніших у світі, вдасться цьогоріч, за прогнозами експертів, зберегти чимале зростання у понад 8 відсотків. Проте і цій країні не уникнути уповільнення, адже минулий рік зростання її економіки перевищило 9 відсотків.
Бідний надією
багатіє В українському уряді сподіваються на кредит МВФ, адже всі антикризові заходи погоджені з ним. А кредит той надто потрібний, бо дефіцит держбюджету становить не 3%, а 7–8%, як запевняють незалежні експерти, і «дірку» цю уряд латає за рахунок друкування грошей.
А ось президент Центру ринкових реформ, доктор економічних наук Володимир Лановий вважає, що другий транш від МВФ нашій країні не потрібний. Адже перший був страховим внеском для НБУ, його мали використати для підтримки курсу національної валюти. Проте не використали, а, навпаки, «обвалили» гривню, і люди стали вдвічі біднішими.
Комерційні банки у торішньому жовтні отримали 30 млрд грн рефінансування, у грудні — 45 млрд, у березні Нацбанк став обережнішим і видав 15 млрд грн. Але ті гроші не пішли в економіку, а опинились на валютному ринку і розбалансували його. До того ж НБУ випустив на 60 млрд грн депозитних сертифікатів і торгує ними з комерційними банками. Це теж не активізує кредитування національної економіки. Немає жодних гарантій, що рекапіталізація банків буде прозорою, бо не розроблено механізмів тієї процедури. Тож, на думку науковця, треба змінювати конструкцію роботи фінансової системи, кредити видавати під золотовалютні цінності та цінні папери. Потрібно відновити довіру до національної валюти, але це станеться тоді, коли гривня зміцніє.
До трагедії
ще далеко Чимало вітчизняних експертів кажуть, що з прогнозів Світового банку не варто робити трагедії, а треба зрозуміти їхнє значення. Мінусом у них є те, що у торішньому четвертому кварталі фахівці банку давали оптимістичні оцінки, зокрема йшлося про зростання ВВП у 2 відсотки. Той факт, що вже вкотре Світовий банк погіршує свої прогнози, означає, що його фахівці сумніваються у здатності української влади втілювати антикризові заходи.
Одначе прогнози Світового банку були зроблені не тільки для України, а й для інших держав Європи і світу. Наша країна знаходиться десь посередині між державами, де падіння є найнижчим (держави СНД, Центрально-Східної Європи, тобто нові члени ЄС), і розвинутими країнами, такими як США, Японія, де ці показники є кращими. Це означає, що Світовий банк показав: Україна зазнаватиме негативного впливу від скорочення ринків, на які раніше спрямовувалась основна маса вітчизняного експорту — продукції металургійних і хімічних підприємств. Тут українська влада мало на що може вплинути, оскільки стимулюючих заходів, які вживає останнім часом Кабмін, може не вистачити, аби поліпшити економічні показники.
Влада має відштовхнутися від показників Світового банку і розробити антикризовий план, передбачаючи як оптимістичний сценарій, у якому показники будуть дещо кращими, ніж у Світового банку, так і песимістичний — з нижчими. Успіх залежить від здатності уряду, Верховної Ради, Президента України діяти злагоджено у подоланні кризи. Власне декларування цієї злагоди дало змогу Україні повернутись до переговорів із Міжнародним валютним фондом. Тепер влада має продемонструвати, що працює консолідовано, ухваливши закони, які сприятимуть скороченню дефіциту Пенсійного фонду у 7 млрд грн і створюватимуть нові джерела покриття дефіциту державного бюджету чи скоротять його витрати. Тоді МВФ може виділити нам не тільки другий транш у 2 млрд дол., а й третій — у 1,5 млрд дол., про що мріє глава уряду. Якщо можновладці зосередять свої зусилля на підготовці до виборчої кампанії, то можна ставити хрест на співпраці з МВФ та іншими фінансовими організаціями.
Зараз існує два варіанти антикризової програми — президентський і урядовий. Президентський передбачає різке скорочення бюджетних видатків, у тому числі соціальних, і тісну співпрацю з міжнародними фінансовими інституціями та зниження динаміки співпраці з Росією. А в урядовому основний акцент — співпраця з країнами-донорами і збереження певного дефіциту держбюджету задля стимулювання економічного зростання. Ці проекти мають свої переваги й недоліки, а головна пересторога полягає у конкуренції між Президентом і урядом. Не виключено, що саме через це парламент не ухвалюватиме важливі для економіки закони і не втілюватимуться ефективні антикризові заходи.