Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Жовтень 14, 2014
ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА
СВІТ: ЩО? ДЕ? КОЛИ?
КУРДИ НАНОСЯТЬ УДАР
Настання «оксамитового» курортного сезону принесло значні неприємності турецькій владі. Після вибухів на магістральному газопроводі та на популярних курортах, відповідальність за які взяли на себе представники досі мало відомого радикального терористичного угрупованням «Яструби Курдистану», постало питання спроможності турецької влади гарантувати безпеку в країні.
Такий стан справ є неабияким політичним ударом по уряду Реджепа Таїпа Ердогана, якому на початку 2006 року вдалося таки розпочати переговори про вступ до Європейського Союзу. Тепер, на тлі підвищення терористичної активності в Туреччині, шлях до ЄС видається ще довшим. Причому частина радикальних турецьких націоналістів звинувачує уряд у зайвих поступках об'єднаній Європі, яка наполягає на дотриманні європейських цінностей.
Яскравим прикладом суперечностей між вимогами Євросоюзу та турецькими національними інтересами є історія з колишнім лідером Курдської робітничої партії Абдуллою Оджоланом. На початку 80-х років минулого століття він очолював терористичну боротьбу в країні. Лише у 2002 році турецькі спецслужби нарешті спромоглися його захопити. Військовий суд оголосив Абдуллі Оджолану смертний вирок, але під тиском європейських правозахисників страту замінили на довічне ув'язнення, яке для офіційних турецьких властей перетворилося на постійний «головний біль».
Тепер однією з вимог «Яструбів Курдистану» є реабілітація Абдулли Оджолана. Причому об'єкти для нападу терористи обирають ретельно. Наприклад, щорічний прибуток лише туристичної індустрії становить близько 18 мільярдів доларів. Крім того, курди ще раз доводять, що, не вирішивши їхньої проблеми, Туреччина ніколи не зможе успішно закінчити переговори про вступ до Європейського Союзу. Наразі курди залишаються найчисельнішим народом світу (за інформацією демографів, курдами вважають себе близько 20 мільйонів осіб, що значно більше за кількість палестинців), який досі не має власної держави.
Трагедія Курдистану розпочалася ще за середньовіччя, коли землі курдів були поділені між Османською імперією та Персією. Після першої світової війни та краху Османів на умовах Сан-Жерменського миру, який країни Антанти уклали з новим турецьким лідером Ататюрком, передбачалося створення незалежної Курдської держави. Але незабаром Туреччина перемогла Грецію і в 1922 році переглянула умови мирної угоди, відповідно до яких вже не була зобов'язана визнавати незалежну курдську державу.
Становище курдів ускладнювалось внаслідок того, що з розпадом Османської імперії їхні землі були вже поділені між чотирма державами: Туреччиною, Іраком, Іраном, Сирією. Уряди кожної з цих країн послідовно переслідують курдських активістів. Напередодні іракської військової кампанії США навіть розглядали теоретичну можливість визнання фактично наявної на території Півночного Іраку курдської автономії. Додатковим аргументом на користь цього було бажання Ізраїлю збільшити коло своїх союзників на Близькому Сході завдяки Курдистану.
Та проти цієї ідеї категорично висловилася Туреччина. Зокрема, Анкара заперечує можливість контролю з боку іракських курдів за нафтоносним районом Кіркук. А військово-поліцейські операції турецьких військ на півночі Іраку стали настільки рутинними, що на них не звертають уваги навіть інформаційні агентства. Тож підвищення терористичної активності турецьких курдів можна вважати й спробою привернути до себе увагу світової громадськості.
Частина політиків у країнах Європейського Союзу негласно підтримує вимогу курдів перетворити Туреччину на федеративну державу, або, як мінімум, надати можливість місцевим курдам створити автономію. Але влада в Туреччині, навіть допустивши під тиском Євросоюзу та під своїм ідеологічним контролем створення курдського радіомовлення, категорично проти ідеї «автономізації та федералізації». Унаслідок цього курдська та кіпрська проблеми вкотре заводять переговори про вступ Туреччини до ЄС у глухий кут. А це означає, що своєї тактичної мети «Яструби Курдистану» досягли, хоча стратегічна мета — здобуття незалежності Курдистану так і лишається далеко за горами.
Андрій МАРТИНОВ
також у паперовій версії
читайте:
- ЗАРУЧНИКІВ У МОСКОВСЬКОМУ СІЗО ЗВІЛЬНЕНО
- ЄВРОПА ДАСТЬ ІРАНУ «ОСТАННІЙ ШАНС»
- У БРАЗИЛІЇ НЕСПОДІВАНО ВИПАВ СНІГ
- СКАНДАЛ У США
- ЧЕХІЯ НАРЕШТІ МАЄ УРЯД
назад »»»
Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.u».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».